UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Німеччина у другій половині ХІХ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11209
Скачало785
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

відь на це в радянській окупаційній зоні була спеціально обрана

Німецька рада. 7 жовтня 1949 р. вона проголосила утворення Німецької

Демократичної Республіки, її столицею став східний Берлін (західна зона

міста стала самоврядною територією, пов'язаною з ФРН). Отже, Німеччина,

населення якої прагнуло до того, щоб країна після Другої світової війни

була єдиною, мирною і демократичною, фактично стала першою ареною

зіткнення супердержав у «холодній війні». Саме їхня непоступливість та

амбіції спричинили розкол Німеччини на ФРН і НДР, що засвідчило поділ

повоєнного світу на дві ворожі частини.

 

 

 

2. Німецьке «економічне диво». «Нова східна політика» ФРН

 

 

 

У перші роки урядування Аденауера було проведено економічні реформи,

результатом яких стало стрімке зростання приросту промислової продукції

(9,6% на рік), зростання обсягу виробництва у чотири рази до 1965 року.

Такі темпи розвитку отримали назву німецьке «економічне диво» -

Німеччина вийшла на одне з перших місць у світі. Автори реформ - канцлер

ФРН Аденауер і міністр економіки Л. Ерхард, який став у 1963 р. другим

канцлером Західної Німеччини.

 

Аденауер та Ерхард разом з групою неоліберальних економістів створили

теорію «соціального ринкового господарства», за якою особиста ініціатива

підприємців, вільна конкуренція мають поєднуватися з елементами

державного регулювання. При цьому держава постійно дбає про найменш

захищені верстви населення - низькооплачуваних робітників, студентів,

пенсіонерів. Для попередження циклічних криз в економіці держава

використовувала важелі кредитної й податкової політики, провівши реформи

грошової, кредитно-валютних та податкових систем. Капіталовкладення в

економіку ФРН, наприклад, зросли з 18,3 млрд. марок у 1950 р. до 41

млрд. марок у 1955 році.

 

Німецькому «економічному диву» сприяли такі чинники:

 

• у ході війни значною мірою вдалося зберегти промисловий потенціал

західної частини Німеччини;

 

• невеликі репарації (відповідали 5% промислового потенціалу);

 

• велика кількість дешевої робочої сили (із Східної Пруссії, Судетів

репатрійовані понад 10 млн. німців);

 

• кошти за «планом Маршалла» йшли, головним чином, на оновлення

виробництва, створення нових галузей (електроніка, нафтохімія та ін.);

 

• великий попит на всі види продукції;

 

• невеликі воєнні витрати;

 

• розвиток нових наукомістких галузей, широке впровадження досягнень

НТР;

 

• використання світового досвіду, зарубіжних ліцензій та патентів тощо;

 

• працелюбність, дисциплінованість, цілеспрямованість й талант німецької

нації.

 

Складний характер у ФРН мав процес формування партійно-політичної

структури суспільства. Основні політичні партії, які борються за владу,

- Християнсько-демократичний союз (ХДС), Християнсько-соціальний союз

(ХСС), які утворили правий блок ХДС/ХСС, лівоцентристська

Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) і центристська Вільна

демократична партія (ВДП), які часто виступають спільною коаліцією.

 

Безперечною заслугою двадцятирічної ери «Християнських демократів» в ФРН

(1949 - 1969) стало «німецьке економічне диво» - відродження

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ