UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Німеччина у другій половині ХІХ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11192
Скачало778
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

еднього класу. У 1987 р.

Коль знову був обраний канцлером і саме йому судилося стати першим

канцлером об'єднаної Німеччини.

 

 

 

3. НДР у повоєнні роки

 

 

 

Радянська військова адміністрація у своїй зоні окупації Німеччини з

перших післявоєнних днів закладала основи соціалістичного режиму

радянського зразка. Завдяки їй відновили свою діяльність Комуністична і

Соціал-демократична партії Німеччини, які у 1946 р. об'єдналися у

Соціалістичну єдину партію Німеччини (СЄПН). У жовтні 1949 р., після

проголошення НДР, були обрані перший президент країни - В. Пік -

колишній лідер КПН і перший прем'єр-міністр - О. Гротеволь - колишній

лідер СДПН. Розвиток економіки йшов директивно - за дворічним (1949 -

1950) та п'ятирічними планами. Відразу ж було націоналізовано майже всю

промисловість, проведено соціалістичну аграрну реформу - примусово

створювалися кооперативи. Та вже події 1953 р. виявили небажання німців

йти цим шляхом. У травні цього року уряд підвищив норми виробітку

робітників на 10%, не вистачало товарів широкого вжитку, почалися

страйки, учасники яких вимагали відставки першого секретаря СЄПН В.

Ульбріхта, проведення вільних загально-німецьких виборів, виводу

радянських військ. 17 червня 1953 р. в Берліні та інших містах НДР

страйкувало близько 500 тис. чоловік - це було справжнім народним

повстанням. За допомогою радянських військ повстання було придушено,

тисячі демонстрантів опинилися за ґратами, 20 - були розстріляні за

вироком суду, сотні німців загинули під радянськими танками. Ці події

були першим антисоціалістичним виступом проти нав'язування тоталітарного

режиму сталінського зразку в країнах Східної Європи.

 

Після смерті в 1960 р. президента НДР В.Піка вищим органом влади стала

Державна рада, головою якої було обрано першого секретаря ЦК СЄПН В.

Ульбріхта. Взявши курс на «побудову соціалізму на німецькій землі», нове

керівництво НДР провело серію реформ, що сприяло розвитку економіки і

поліпшенню матеріального становища населення (життєвий рівень громадян

НДР був вищим, ніж рівень життя населення інших соціалістичних країн,

хоча дедалі більше поступався рівню життя західних німців), але водночас

слухняно виконувало вказівки «старшого брата» по «соціалістичному

табору» - СРСР. Це викликало протест серед населення, однією з форм

якого була масова втеча східних німців через відкритий кордон із

Західним Берліном в ФРН: лише за першу половину 1961 р. таким чином

втекло 100 тис. чоловік. У відповідь на це кордон був закритий, а в ніч

на 13 серпня 1961 р. в Берліні було споруджено сумно відомий Берлінський

мур (4 м. заввишки і 46 км завдовжки), який пильнували прикордонники

НДР, які одержали наказ без попередження відкривати вогонь по

перебіжчикам. Цей бетонний мур не лише розділив німців, але й став

зловісним символом - пам'ятником «холодної війни» між соціалістичним

Сходом і капіталістичним Заходом Європи. За час існування Берлінського

муру біля нього було вбито 78 перебіжчиків з «соціалістичного раю» до

«капіталістичного пекла», а на всьому кордоні між НДР і ФРН було вбито

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ