UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Німецька окупація України: пограбування мирного населення та відносини з євреями
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5910
Скачало429
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ів, що зберігались в музеї українського мистецтва, лишилось тільки

1900.

 

З книжкових фондів київських бібліотек гітлерівці забрали понад 4 млн.

книг. Так, у бібліотеці АН УРСР вони вкрали рідкісні рукописи перської,

абіссінської, китайської писемності, російські і українські літописи,

примірники книг першодрукаря Івана Федорова, рідкісні видання творів

Тараса Шевченка, Івана Франка.

 

У Харкові з бібліотеки ім. Короленка окупанти відібрали кільки тисяч

цінних книг, а з картинної галереї – кілька сотень картин. Були також

пограбовані бібліотеки, музеї та культурні заклади інших міст.

 

Так само організовано окупанти грабували населення міст і сіл України.

16 серпня 1941 року генерал-фельдмаршал фон Рундштедт наказав

конфіскувати все золото, що є в жителів окупованих областей. Потім

німецьке військове командування видало ряд наказів, якими зобов’язувало

здавати в поліцію та польові комендатури теплі та постільні речі, посуд,

ножі, виделки, ложки, каструлі тощо. Людей попереджали, що невиконання

цих наказів розглядатиметься як саботаж і винних буде суворо покарано.

 

Щоб одягти свою армію, загарбники виявляли особливий інтерес до теплого

одягу. У додатку до спеціального наказу оперативного відділу

генерального штабу німецької армії була така інструкція: «Необхідно

через примусове оподаткування населення захоплених областей будь-якими

способами добувати одяг. Насамперед треба забирати вовняні і

шкіряні…»проте примусово оподатковане населення не дуже поспішало

одягати загарбників. І тоді німецькі власті змушені були вдатись до

надзвичайних заходів на зразок наказу управи Дніпропетровська, яка 12

січня 1942 року зобов’язала жителів міста негайно здати всі теплі речі ,

погрожуючи, що порушників буде покарано а речі конфісковано. Нарешті,

крім організованого грабунку, що його проводила німецька влада,

повсякчас і скрізь грабували людей солдати і офіцери німецької армії.

Цієї сваволі німецьке командування не тільки не засуджувало, а, навпаки,

всіляко заохочувало. Воно узаконило мародерство в своїй армії, щоб

викликати інтерес до війни своєї армії. Окупанти вдирались до квартир,

забирали все, що потрапляло під руки. Цих бандитських наскоків було

стільки, що зареєструвати їх просто неможливо. Так, тільки в одному

невеликому місті Ізюм Харківської області відмічено понад 5180 випадків

пограбування жителів.

 

Як бачимо, грабунок в усіх випадках – організованих і неорганізованих –

був основним змістом так званої економічної політики загарбників на

окупованій території в перші місяці війни. Пограбуванням розв’язувались

і завдання стратегічні: оскільки згодом східні області мали

перетворитись в аграрні придатки рейху, вивезення устаткування

підприємств стало початком задуманої Гітлером деіндустріалізації цих

областей, в тому числі і України. Деіндустріалізація повинна була, з

одного боку, звільнити німецьку промисловість від конкуренції, створити

на Сході гостру потребу в промислових товарах і, отже, забезпечити

німецьким фабрикантам вигідний ринок збуту; з другого – її завдання

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ