UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Німецька окупація України: пограбування мирного населення та відносини з євреями
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5903
Скачало429
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

– її завдання

полягало в тому, щоб запобігти політично небажаній для загарбників

концентрації робітників у промислових центрах окупованих територій.

 

Однак у міру того, як «блискавична» війна набирала все більш затяжного

характеру, окупанти змушені були змінити свої плани. Збираючи

устаткування, яке ще подекуди залишилось на підприємствах, загарбники

почали відбудовувати окремі цехи , щоб якось забезпечити першочергові

потреби своєї армії. З кінця 1941 року вийшов цілий ряд директив з

вимогами збільшити на окупованій території виробництво текстильних,

шкіряних виробів та інших товарів для армії. Ряд неевакуйованих заводів

та фабрик України німецький уряд віддав німецьким промисловцям, зокрема

концерну Герінга.

 

Намагаючись хоч в якійсь мірі пустити в хід підприємства, а також

відбудувати залізниці та інші стратегічні об’єкти, гітлерівці, як

правило, використовували дармову робочу силу військовополонених , а

також цивільне населення, яких змушували працювати під страхом смерті.

 

5 березня 1941 року рейхсміністр Розенберг підписав розпорядження про

обов’язкове запровадження для всіх жителів окупованих східних областей

так званої трудової повинності, причому ухиляння від неї каралось

«тюрмою чи каторжними роботами».

 

Щоб узяти на облік всіх працездатних , окупаційна влада скрізь

запровадила обов’язкову реєстрацію населення на біржах праці. За неявку

на реєстрацію людей жорстоко карали.

 

Скрізь створювали так звані «трудові табори». Так, 23 січня 1942 року

районні управи Чернігівської області дістали наказ від міжрайонної

управи створити спеціальні табори і послати туди всіх, хто ухиляється

від трудової повинності. Тут арештовані мали використовуватися на різних

роботах і утримуватись власним коштом.

 

Населення міст голодувало. Шукаючи продуктів, жителі міст вирушали в

села. Проте й тут їх переслідували окупанти. Більше того, коли люди,

вимінявши у селян на речі якісь продукти, повертались додому, на

околицях міст їх затримували спеціальні поліцейські загони, і відбирали

в них наміняне.

 

Базари дозволялись тільки в певні дні і години, причому асортимент

товарів всіляко обмежувався. Так, польовий комендант м. Ніжина 1 травня

1942 року спеціальним наказом заборонив продавати на базарі м’ясо, жири,

картоплю, крупи, пшоно, молоко, масло, сир, яйця та деякі інші продукти.

Окупанти ставили при цьому цілком певну мету: не допустити, щоб із сіл

зникали продукти, які мали бути вилучені для відправки в Німеччину.

 

Такими ж нещадними були гітлерівці і до сільського населення. Правда тут

виявились певні особливості. Якщо городян просто прирікали на голодну

смерть, щоб звільнити рейх від «зайвих їдців», то селяни мусили цей

самий рейх годувати. Як не раз підкреслював Еріх Кох, завдання

рейхскомісаріату полягало в тому, щоб забезпечити харчуванням німецьку

армію і постачання продуктів Німеччині. Одноразовим пограбуванням сіл це

завдання не можна було розв’язати, особливо після того, як війна стала

затяжною. Треба було примусити селян виростити новий урожай, нову

худобу. Крім того, село стало для загарбників своєрідним резервуаром,

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ