UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Німецька окупація України
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9465
Скачало486
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Воно узаконило мародерство в своїй армії, щоб

викликати інтерес до війни своєї армії. Окупанти вдирались до квартир,

забирали все, що потрапляло під руки. Цих бандитських наскоків було

стільки, що зареєструвати їх просто неможливо. Так, тільки в одному

невеликому місті Ізюм Харківської області відмічено понад 5180 випадків

пограбування жителів.

 

Як бачимо, грабунок в усіх випадках – організованих і неорганізованих –

був основним змістом так званої економічної політики загарбників на

окупованій території в перші місяці війни. Пограбуванням розв’язувались

і завдання стратегічні: оскільки згодом східні області мали

перетворитись в аграрні придатки рейху, вивезення устаткування

підприємств стало початком задуманої Гітлером деіндустріалізації цих

областей, в тому числі і України. Деіндустріалізація повинна була, з

одного боку, звільнити німецьку промисловість від конкуренції, створити

на Сході гостру потребу в промислових товарах і, отже, забезпечити

німецьким фабрикантам вигідний ринок збуту; з другого – її завдання

полягало в тому, щоб запобігти політично небажаній для загарбників

концентрації робітників у промислових центрах окупованих територій.

 

Однак у міру того, як "блискавична" війна набирала все більш затяжного

характеру, окупанти змушені були змінити свої плани. Збираючи

устаткування, яке ще подекуди залишилось на підприємствах, загарбники

почали відбудовувати окремі цехи , щоб якось забезпечити першочергові

потреби своєї армії. З кінця 1941 року вийшов цілий ряд директив з

вимогами збільшити на окупованій території виробництво текстильних,

шкіряних виробів та інших товарів для армії. Ряд неевакуйованих заводів

та фабрик України німецький уряд віддав німецьким промисловцям, зокрема

концерну Герінга.

 

Намагаючись хоч в якійсь мірі пустити в хід підприємства, а також

відбудувати залізниці та інші стратегічні об’єкти, гітлерівці, як

правило, використовували дармову робочу силу військовополонених , а

також цивільне населення, яких змушували працювати під страхом смерті.

 

5 березня 1941 року рейхсміністр Розенберг підписав розпорядження про

обов’язкове запровадження для всіх жителів окупованих східних областей

так званої трудової повинності, причому ухиляння від неї каралось

"тюрмою чи каторжними роботами".

 

Щоб узяти на облік всіх працездатних, окупаційна влада скрізь

запровадила обов’язкову реєстрацію населення на біржах праці. За неявку

на реєстрацію людей жорстоко карали.

 

Скрізь створювали так звані "трудові табори". Так, 23 січня 1942 року

районні управи Чернігівської області дістали наказ від міжрайонної

управи створити спеціальні табори і послати туди всіх, хто ухиляється

від трудової повинності. Тут арештовані мали використовуватися на різних

роботах і утримуватись власним коштом.

 

Населення міст голодувало. Шукаючи продуктів, жителі міст вирушали в

села. Проте й тут їх переслідували окупанти. Більше того, коли люди,

вимінявши у селян на речі якісь продукти, повертались додому, на

околицях міст їх затримували спеціальні поліцейські загони, і відбирали

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] 16 [17] [18] [19] [20] [21] [22]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ