UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Становище Німеччини напередодні Другої світової війни
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13740
Скачало491
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

51

 

 

 

Розділ 1. Становище Німеччини напередодні приходу до влади нацистів

 

 

 

Веймарська республіка не виправдала сподівань німецького народу. Люди

стомилися від політичних криз та економічної нестабільності. Ситуацію

значно ускладнила «велика депресія» 1929 – 1933 рр., яка фактично

розвалила німецьку економіку, а також значно активізувала праві партії,

зокрема і НСДАП, на чолі якої стояв Адольф Гітлер. На додаток до того

ніхто не відміняв виплату Німеччиною репарацій, які в такій ситуації, як

і на початку 20 – х років, були просто непосильним тягарем для держави і

німецького народу. І це все поряд з тим, що обсяг промислового

виробництва скоротився на 40%, прибутки трудящих зменшилися на 42%,

кількість безробітних досягла 6 млн. чоловік[1;192]. Ситуація була

надскладною. Здавалось, що німецька економіка буде прямо таки знищена

під час цього безприкладного в історії скорочення виробництва. На

протязі кількох років інвестування капіталу було нерентабельним; збут на

внутрішньому та зовнішньому ринках дуже сильно загальмувався. Передусім

гинули середні підприємства; застарів з такими труднощами створений

виробничий апарат, так як не могли проводитись нормальні амортизаційні

відрахування та обновлення основного капіталу. За рівнем промислового

розвитку Німеччина була відкинута більш ніж на три десятиріччя назад.

Все промислове виробництво було підірване. Промисловість обмежилась

випуском самих необхідних предметів вжитку: виробництвом продовольчих

товарів та деяких промислових товарів широкого вжитку, в той час як

типові для розвиненої промисловості країни галузі виробництва, такі, як

будівнича індустрія, електротехніка, загальне та транспортне

машинобудування та інші, все більше занепадали. Основний капітал не

обновлявся, відбувалося проїдання матеріальних цінностей і робились

спроби зберегти залишки підприємств прямо таки докапіталістичними

методами[7;8]. Все частіше питання життя країни вирішувалися

надзвичайними декретами. Для прикладу, у 1930 році рейхстаг прийняв 52

закони, з них 5 надзвичайних, в 1932 році – 5 законів при 60

надзвичайних[1;192]. Таким чином уряд, на чолі якого стояв Брюнінг,

«привчав» народ до анти парламентських методів правління, чим значно

полегшував життя нацистам в майбутньому.

 

Економічна політика Брюнінга довгий час базувалась на збереженні

монопольних цін. Лише у 1931 році надзвичайним декретом було дещо

знижено ціни на товар, але разом з тим знижено і заробітну плату до

рівня 1927 року. Це посилило конкурентоспроможність німецьких товарів на

світовому ринку, але знизило купівельну спроможність населення[2;212]. В

такому випадку ми можемо говорити про зростання прибутків великих

підприємств, але з погляду рядового споживача криза посилилась.

 

В 1931 році поглибилась кредитно – фінансова криза, цілий ряд банків

зазнали банкрутства. В зв’язку з цим було призначено комісара для

нагляду за банківською системою держави. Результатом брюнінгової

політики «оздоровлення» стало заволодіння державою 90% капіталу другого

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ