UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Становище Німеччини напередодні Другої світової війни
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13791
Скачало492
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

адкових володінь. Разом з

тим, цей закон прив’язував селянина до землі, навіть якщо він не хотів

займатись сільським господарством[8;145].

 

Сільське господарство станом на 1934 рік звичайно ще не набрало своєї

оптимальної форми, не зважаючи на вжиті заходи. Воно й надалі вимагало

значних капіталовкладень та додаткової механізації.

 

Уже на початку березня 1933 року в різних містах Німеччини – таких як

Дрезден, Берлін та Мюнхен – ряд будівель, що належали профспілкам, були

захоплені загонами СА та СС і частково поставлені під контроль Націонал

– соціалістичного об’єднання виробничих осередків (НСОВО) [6;241].

Внаслідок цих дій найбільше постраждала Загальнонімецька профспілка, яка

тісно співпрацювала з соціал-демократами. Лідер цієї профспілки Теодор

Лейпарт 10 березня 1933 року звертався до Гінденбурга з проханням

припинити беззаконня[6;241].

 

Проте не зважаючи на такі активні дії СА та СС партійні функціонери

НСДАП ще не мали чіткої позиції щодо профспілок. Були намагання включити

профспілки до складу НСОВО, але складність полягала в тому, що робітники

і службовці в більшості своїй трималися в стороні від НСДАП у березні

1933 року. На виборах до рад підприємств у березні 1933 року націонал –

соціалісти не набрали більшості, тому вже 4 квітня 1933 року було

прийнято закон «Про представництва підприємств і виробничих об’єднань».

Цим законом було заборонено на пів – року всі подальші вибори на

підприємствах і тим самим закон дав можливість роботодавцям в будь –

який час звільняти працівників підприємств за «підозрою в проведенні

ними анти державницької діяльності», не посилаючись на робітниче

законодавство. Крім того, закон передбачав, що замість звільнених членів

рад вищі адміністративні органи земель можуть без виборів призначати

нових членів рад підприємств[7;245]. Отже, цим законом зводились до нуля

результати голосування на підприємствах і стійке становище

Загальнонімецької профспілки.

 

Незадовго після цього через створення таємного «Комітету дій для захисту

німецьких трудящих» (під керівництвом Р.Лея та фон Мухова) було завдано

вирішального удару по профспілках, що примикали до Загальнонімецької

профспілки[6;243].

 

2 травня 1933 року загони СА та СС, керовані місцевими властями та

функціонерами НСОВО захопили будівлі, бюро, банки та редакції, що

належали профспілкам, майно та обладнання конфіскували. Було

заарештовано цілий ряд провідних профспілкових діячів, в тому числі

голів Загальнонімецької профспілки Лейпарта та Грасмана. Проте основній

масі службовців було запропоновано працювати під керівництвом

новопризначених комісарів від НСОВО [6;245]. Після цієї демонстрації

сили в наступні дні більшість інших профспілок, таких як профспілкове

об’єднання Хірш – Дюнкер, а також впливове об’єднання німецьких

національних торгівельних службовців – Німецький національний союз

взаємодопомоги (ДХФ) – підкорились «Комітету дій на захист німецьких

робітників», після того, як Роберт Лей виступив 2 травня 1933 року і

оголосив про об’єднання колишніх профспілок в «Німецький трудовий

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] 15 [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ