UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Становище Німеччини напередодні Другої світової війни
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13755
Скачало491
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ку. Всього цих векселів було

видано на суму 12 млрд. марок,проте більша частина їх лишилась

неоплаченими. . Загалом же рівень розвитку військово-промислового

комплексу можна побачити у тому, як збільшувалось його інвестування. У

1933 році частина інвестицій, що приходилась на військові потреби,

становила 23%, у 1934 – 49%, у 1935 – 56%, в 1936 – 68%, в 1937 – 70%, в

1938 – 74%. Загальна цифра військових витрат зросла з 1,9 млрд.

рейхсмарок у 1933, до 18,4 млрд. рейхсмарок у 1938 році[7;13].

 

Коли в кінці червня 1933 року замість Гугенберга на посаду рейхсміністра

економіки було призначено керівника великої страхової компанії «Альянс»

доктора Шмітта, то це стало черговою поступкою приватному

капіталістичному господарству. Разом з тим, щоб заспокоїти партію,

Гітлер призначив Готфріда Федера статс-секретарем рейхсміністерства

економіки. Проте Федер не мав ніякого впливу в силу своєї недостатньої

компетенції в економічних питаннях, а також тому, що представники

промислових кіл негативно ставились до будь-якого контролю з боку партії

і тому всяко обмежували можливості Федера впливати на промисловість.

Тому, коли через рік рейхсміністром економіки став Ялмар Шахт, який до

цього очолював Рейхсбанк, він легко звільнив Федера.

 

Імперський союз німецької промисловості після добровільної реорганізації

став називатись Імперським комітетом німецької промисловості. Керував

ним Густав Крупп фон Болен.

 

Щодо Генеральної ради по економіці, то за час свого існування вона

скликалась лише один раз, у вересні 1933 року[6;298].

 

Нові законодавчі міри, такі як обидва прийняті 15 липня 1933 року закони

про картелі , що дозволяли рейхсміністру економіки (а в аграрних

питаннях – рейхсміністру сільського господарства) примусово створювати

картелі, нібито для регулювання ринку[6;303]. Проте насправді закони про

картелі мали на меті зберегти державний вплив на економіку, захистити

давно створені картелі, впливати на підприємці, які в картелі ще не

об’єднались. Але як показала практика,в перші роки існування рейху

нагляд за цінами і утворенням картелів був ліберальним і часто являв

собою лиш формальність.

 

В такій ситуації здійснювати вплив на економіку спробувала офіцерська

верхівка армії – рейхсвер, який вимагав військово – економічної

орієнтації народного господарства[6;304]. Можна говорити про те, що до

звільнення у 1934 році Шмітта з посади рейхсміністра економіки доклав

руки і рейхсвер. Посада перейшла до Ялмара Шахта, який в якості

економічного диктатора влаштовував і партію і армію.

 

Що ж до вермахту(армії), то він вимагав значного збільшення виробництва

вітчизняної сировини військово – економічного характеру (бензин, каучук,

руда та ін.), для того, аби у випадку війни мати достатній запас

сировини і не залежати від зовнішніх поставок. Крім того, постійне

нарощування військового виробництва і значне збільшення збройних сил

вимагали збільшення видобутку стратегічної сировини, потребу в якій

Німеччина ще на могла забезпечити самостійно через недостатній рівень

видобутку та через нехватку родовищ цієї сировини.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ