UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Становище Німеччини напередодні Другої світової війни
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13828
Скачало492
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

у та через нехватку родовищ цієї сировини.

 

Так як уряд Третього рейху все більше втручався в управління промисловим

виробництвом, то держава забезпечила собі право на регулююче та

контролююче втручання в області промислових об’єднань. Закон «Відносно

підготовки органічного будівництва німецької економіки» від 27.02.1934

року дозволив рейхсміністру економіки повністю реорганізовувати

структуру економіки, створювати обов’язкові утворення по окремих галузях

економіки, визначати їх статути, а також призначати і знімати керівників

галузей економіки. Проте лише в кінці 1934 року, після того як Шахт, в

якості нового рейхсміністра економіки, видав розпорядження про

проведення реорганізації від 27.11. 1934 року, нова організація

промислових об’єднань отримала певне завершення: замість «Імперського

об’єднання» з’явилась «Імперська промислова група» з суміжними

економічними групами і групами спеціалістів, при чому на регіональному

рівні вони були тісно зв’язані з торгівельно – промисловими палатами,

яким рейхсміністр економіки ще в серпні 1934 року надав право нагляду і

призначення на посади[6;310].

 

Внаслідок цих дій, більш жорсткої авторитарної структури об’єднань, їх

більш тісного зв’язку з промислово – торгівельними палатами та державною

економічною бюрократією перетворювали ці організації в свого роду

гібрид, де було важко визначити, де закінчується самоуправління і

починається державне «управління виробничими замовленнями».

 

Зовсім інакше складалася справа з багатьма органами державного

управління. Утворення на зразок заснованого в 1934 році у вигляді

товариства з обмеженою відповідальністю (GmbH) «Економічного

дослідницького товариства», ці підприємства були не тільки зовнішньо

організовані на зразок приватних капіталістичних компаній, але могли

також мати будь-які форми і мали право бути вільними від державно –

бюрократичних перепон. Це означало, що режим Третього рейху не посягав

на принцип капіталістичної приватної економіки, але через потужний вплив

на напрямок виробництва значно обмежував свободу підприємця в його

рішеннях і намагався, керуючи економікою, обходитись мінімальною

кількістю державних чиновників, однак тим самим здійснював на певних

спеціалістів і зацікавлених представників промисловості значний вплив,

як і на органи управління режиму, створені у відповідності з принципами

приватної економіки.

 

Якщо держава не втручалась напряму в управління підприємствами, то вона

впливала на них шляхом постановки виробничих завдань, але у такому

випадку підприємства могли захопити ініціативу при плануванні і

виробництві.

 

Разом з тим було внесено зміни в законодавство про акціонерні

товариства. Для того, щоб потрапити до числа акціонерних товариств,

підприємству необхідно було мати не менше 500 тис. рейхсмарок статутного

капіталу. Також було скорочено число акцій, штучно збільшивши їх ціну до

1 тис. марок, зменшено права акціонерів, а також значно знижено виплати

за дивідендами. Було підвищено корпоративні податки та податок з

обороту[].

 

Таким чином, можна говорити про те, що в Третьому рейху з’явився новий

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ