UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Вервольф - ставка Гітлера під Вінницею
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11373
Скачало485
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

к і чи не

всі подоляни, теж всіма можливими засобами прагнули не потрапляти на очі

та в руки „вербувальників". Зрозуміло, серед заручників найбільше

розстріляно українців, оскільки вони складали основну масу населення, що

жило на Вінниччині у передвоєнний період та під час окупації. Так, 42-х

заручників української національності було розстріляно гітлерівцями у с

Трибухах Літинського району. Серед них —Мартинюк Марія, Марчук Ганна,

Харусь Параска, Савчук Микола, Дарнобит Василь, Мельник Іван, Ящук

Текля, Марчук Ірина та інші. 19 заручників української національності,

серед яких колишній секретар сільської Ради депутатів трудящих,

розстріляно у с Сеферівці Барського району, 9-чол. в Майдані

Курилівському, 5 чол. у с Михайлівці Гайсинського району. Власне, мало

не в кожному населеному пункті області не обійшлося без страт

заручників.

 

Ще однією трагедією стала насильницька депортація дітей на каторжні

роботи. Всього із Вінниччини на німецьку каторгу було вивезено 1470

дітей (віком до 16 років). Найбільше з Піщанського (354 дитини),

Хмільницького (299 дітей), Літинського (252 дитини), Жмеринського (239

дітей), Жулинського (ІбОдітей) районів.

 

Безперервний набір робочої сили обернувся, врешті, катастрофічним її

дефіцитом на самих окупованих територіях. Уже з липня 1943 р.

відмічалася гостра нестача робочих рук для місцевих потреб. Незважаючи

на те, що обстановка на фронтах складалась не на користь Вермахту, все

ще вірячи у благополучне завершення війни, багато німецьких керівників

намагалися вводити в дію підприємства в Україні і самі потребували

робочої сили.

 

Даргель, заступник Коха, змушений був попередити їх, наголосивши, що

кількість робочої сили в рейхскомісаріаті не безмежна і що відкриття

підприємств не повинно в такому разі зашкодити відправленню робітників

до Німеччини.1

 

Особливо потребувало працівників сільське господарство у деяких

державних сільськогосподарських підприємствах на 100 га. земель

припадало лише 9-13 робітників. Тому зовсім невипадково є поява цього і

аналогічних документів.

 

„ Старості с. Губники (Гайсинський район). Завтра 29-го червня на 7годин

ранку представити рай.с.г. коменданту п.Герману список людей, яких

необхідно залишити в селі, що не підлягають мобілізації в Німеччину. У

список зазначити таких осіб: агрономів, агротехніків, зоотехніків,

бухгалтерів, ветробітників, трактористів, які пройшли курс в цьому році,

комбайнерів, спеціалістів громадського господарства, ковалів,

стельмахів, теслярів і інших спеціалістів, які необхідні для сільського

господарства.

 

Проте незважаючи ні на що „полювання за черепами" продовжувалося.

Рейхскомісар України Е.Кох гнівно погрожував:" Я вижену з цієї країни

всіх до останньої людини!"

 

1943 рік став особливо важким для подолян. Саме в цей період війни

найповніше проявилась на подільській землі жахлива сутність нацизму.

Розв'язані гітлерівцями та їх прислужниками - колабораціоністами терор і

насильство переросли у відвертий геноцид проти місцевого населення.

Однією із його форм була примусова депортація населення у першу чергу

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ