UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Визволення України з-під влади Золотої Орди і боротьба за створення незалежної Української держави (XIV-XV ст.)
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5280
Скачало432
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ри й укласти в 1325 р. мир. За його умовами Гедимін

відмовлявся від Волині, зате зберігав за собою заселені великою

кількістю українців Бе йщину й Підляшшя. Галицько-Волинська держава

втратила свої землі в Північному Причорномор'ї й мусила визнати

зверхність Золотої Орди. Князь Болеслав перейшов у православ'я, на честь

свого діда по матері взяв ім'я Юрія II й гарантував боярству збереження

всіх статків, давніх прав, звичаїв та привілеїв. Певний час

Болеслав-Юрій II воював з Польщею та Угорщиною за Люблінську землю, але

безуспішно. Його позиції в краї були нестійкими. Намагаючися зміцнити

своє становище, Болеслав-Юрій II почав протегувати іноземцям — давав

великі пільги іноземним купцям і ремісникам, оточував себе католиками,

які відсували національну знать від адміністративної влади. При цьому

князь відступився від православ'я і став заохочувати навернення

українців до католицизму. Це викликало масовий протест галичан. Бояри на

чолі з Дмитром Дедьком організували змову і в 1340 р. отруїли князя на

бенкеті, а іноземців винищили.

 

Галицько-волинським князем було проголошено Л ю-б а р т а, тісно

зв'язаного родинними узами з Романовичами. Але фактично його влада

поширювалася лише на Волинь. У Галичині запанували місцеві бояри на чолі

з «управителем і старостою Руської землі» Дедьком. Так

Галицько-Волинська держава розпалася на князівство Волинське й

олігархічну автономну республіку Галичину. Хан Золотої Орди Узбек визнав

Любарта верховним правителем і підтримував його у відсічі агресії Польщі

та Угорщини. Польща при Казимирі (1333— 1370) значно посилилася.

Незважаючи на невдачу у війні з хрестоносцями й втратою в 1336 р.

Помор'я, вона являла собою серйозну військову силу, вістря якої

спрямовувалось на українські землі. Ще більше зміцніла на той час

Угорщина, їй належали Славонія, Хорватія, Болгарія, Валахія, Молдавія з

Буковиною, а також українське Закарпаття. Саме ці держави й почали

активно зазіхати на роз'єднані західноукраїнські землі.

 

В 1340 р. угорсько-польські війська вдерлися в Галичину й хоч оволоділи

Львовом, однак захопити увесь край не змогли. Запрошені Дедьком татари

напали на Польщу й Угорщину та спустошили їх. Любарт поступово обмежував

автономні права Галичини і в 1347 р. остаточно підкорив її своїй владі.

Так перша спроба встановити в Україні республіканську форму правління

зазнала невдачі. За тих умов інакше й не могло бути.

 

За всієї могутності литовський князь не зміг чи не захотів захистити

самостійне існування Галицької митрополії від великоімперських зазіхань

московського князя Семена Івановича (1340— 1353). За допомогою

різноманітних інтриг московського митрополита Теогноста патріарший собор

1347 р. ухвалив спеціальне рішення щодо ліквідації Галицької митрополії

та прилучення її до митрополії Київської, а власне Московської.

Вирішальною підставою для цього стало неправдиве повідомлення

московського князя про небажання віруючих миритися з таким поділом.

Діставши відповідну грамоту візантійського імператора Іоанна

Кантаку-зина, князь умовив галицького архієрея відправитися до

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ