UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Етнічний розвиток Русі-України
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5120
Скачало447
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат з теми:

 

Етнічний розвиток Русі-України

 

Одночасно з політичним в IX-X ст. відбувався етнічний розвиток

Русі-України. Почалося складання територіального центру русів-українців,

до сфери впливу якого згодом підпадають навколишні регіони. Таким

центром стала Київська земля з її могутнім етнічним й економічним

потенціалом. Тут швидше ніж у навколишніх землях розвивалися феодальні

відносини, в IX-X ст. з'явилися перші індивідуальні земельні володіння

дружинної знаті, розбудовувалися міста й посилювався їхній вплив на

сільські округи.

 

Завершення формування української народності

 

Особливістю Київської землі було те, що вона в період формування не

належала якомусь конкретному князеві, а вважалася спадковим володінням

великокнязівської родини. Хто володів нею, той мав управляти і всією

Київською Руссю. Крім великого князя, важливу роль у житті регіону й

всієї держави відігравала київська знать. Саме вона найбільше ратувала й

боролася за підкорення та господарське освоєння територій сусідніх

племен.

 

Після міграції уличів на початку X ст. у межиріччі Південного Бугу й

Дністра влада київських князів поширилась на землі в басейні Тясмина та

нижніх течіях Сулою та Псла. Щоправда, пізніше залежність цих територій

від київських властей стала формальною, фактично ж вони перебували під

контролем кочівників. До 1036 р. південні кордони Київської землі

проходили по р. Стугні, а пізніше по р. Росі. Місцеве населення, що

складалося з нащадків літописних уличів, а також прийшлих з-за Дону

алано-болгар, опинилося у сфері впливу більш розвиненого населення

Київської землі. Чи не найшвидше влада київських князів утвердилася на

просторах древлян. Однією з причин цього стала відносна слабкість

місцевих правителів і відсталість краю у переході до ранньофеодального

суспільства. При всіх соціально-політичних колізіях землі древлян

залишалися невід'ємною частиною територіального центру русів-українців.

Дреговицька Турівщина з часом стала уділом київських князів, а решта

утворила Полоцьку землю. На заході територіальна експансія київських

можновладців натрапила на сильний опір феодальної знаті волинян, яка

швидко збагачувалася й зуміла досить відчутно зміцнити своє становище.

За князювання Володимира Святославича київська знать активізувала

господарське освоєння земель сіверян і одночасно почала захищати їх від

нападів кочівників. Проте перетворення Чернігова й Переяслава на центри

навколишніх округ послабило вплив Києва у віддаленому Лівобережжі.

 

Зростання ролі Київської землі в Середньому Подніпров'ї відбилося у

відповідних топонімах та гідронімах. У басейні Тетерева на той час одна

з річок стала називатися Киянка, Десни - Либідь, а поблизу Чернігова

з'явилося с. Києнки. УХ - першій третині XII ст. Київська земля вже

виступає як етнополітичний центр Середнього Подніпров'я з нечітко

визначеними кордонами, крім південних, що свідчило про незавершеність

процесу формування територіально-політичного об'єднання. Київська земля

одночасно стає й політичним центром всієї Давньоруської держави.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ