UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Етнічний розвиток Русі-України
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5093
Скачало445
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ленню

досягнень попереднього періоду воно піднялося на значно вищий щабель

розвитку. На зміну перелоговій системі хліборобства приходять дво- й

трипільна системи, застосування яких підвищувало врожайність зернових

культур.

 

Із землеробських знарядь праці русі-українці залежно від ґрунтів і свого

економічного становища переважно використовували рало, плуг і соху. Але

на відміну від попередніх років землероби почали ширше застосовувати

багатозубі рала із залізними наральниками, а вузьколезові рала стали

заміняти широколезовими, які підрізали грунт знизу, ледь піднімали його

і не залишали необроблених смуг у міжряддях. Проте найдосконалішим орним

знаряддям праці став плуг з череслом, вперше згаданий у «Повісті

временних літ» від 981 р. Залишки лемешів та чересел знайдені на

багатьох давньоукраїнських поселеннях, у тому числі під Білою Церквою,

Воїнською Греблею, Плісненським, Княжою Горою, Колодяжним. У цей час

відбувається перехід від симетричного до асиметричного лемеша. Якщо

перший тільки піднімав і розпушував землю, то інший - перевертав її

низом догори. В лісовій зоні населення користувалося переважно одно- та

двозубими сохами. Боронували ріллю вузьколезовими ралами, а також

дерев'яними боронами, про які згадується в «Руській правді».

 

Набагато раніше як у Західній Європі, а саме - не пізніше другої

половини XI ст., руси-українці почали заміняти при оранці землі волів на

коней. Напевне, на Київській землі вперше в Європі з'явився й жорсткий

хомут, необхідний при запряганні коня в плуг. Використання коня як

тяглової робочої сили значно підвищило продуктивність праці українського

хлібороба й стало, поряд з іншими рисами, однією з ознак його належності

до єдиної етнічної спільноти. Започаткований русами-українцями масовий

перехід від розпушування до перевертання ґрунтів і заміна в шгужній

упряжці вола конем знаменували якісний стрибок у розвитку господарства й

соціально-політичних відносин усієї Східної Європи. Городи обробляли

мотиками й заступами із залізними оковками.

 

На просторах Київської землі повсюдно вирощувались одні й ті ж самі

зернові, бобові та технічні культури: жито, тверда й м'яка пшениця,

ячмінь, просо, горох, вика, чечевиця, боби, коноплі й льон. Традиційний

набір культур залишався незмінним. Але в кожній з них вже відбиралися

кращі сорти, започатковувалося районування. Якщо у VIII- X ст.

переважала пшениця-двозернянка (полба), то в XI- XIII ст. її починає

витісняти голозерна пшениця, яка потребувала менших затрат на очищення

зерна й до того ж давала більший вихід борошна. Але завдяки своїй

морозостійкості й невибагливості до ґрунтів полба й надалі вирощувалася

на українських землях аж до XX ст.

 

Знаряддя для збирання врожаю та переробки зернових культур у

русів-українців Середнього Подніпров'я і віддаленіших від нього регіонів

мали як спільні, так і відмінні ознаки. В основному вони були схожі на

попередні й наступні знаряддя праці. Якщо київський тип серпа за своїми

виробничими характеристиками дещо поступався новгородському, то

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ