UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Етнічний розвиток Русі-України
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5113
Скачало446
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

о

південно-західний перевершував його. Знахідки 113 серпів у Райках, 405 -

в Ізяславі та в інших місцях свідчать про поширеність хліборобства й

залізообробки в Київській землі. Для обмолоту зерна використовувалися

дерев'яні ціпи, відомі на українських землях не пізніше середини XII ст.

Першу згадку про них знаходимо в «Слові о полку Ігоревім». Люди мололи

зерно переважно ручними жорнами, що були прообразами майбутніх млинів.

Самі млини вперше згадуються у першій половині XI ст. в «Уставі»

Ярослава Мудрого. У ньому зафіксовані права бажаючих будувати млини й

порядок їхнього влаштування. За виробничими показниками

русько-українські млини не знали собі рівних у всій Європі.

 

Селяни й більшість міщан вирощували капусту, ріпу, огірки, часник,

моркву, цибулю та інші городні культури. У фруктових садах найчастіше

росли яблуні, груші, сливи, вишні, а також виноград і різні

плодово-ягідні кущі.

 

Одним з основних занять було розведення великої і малої рогатої худоби,

а також свиней і птахів. Якщо на Правобережжі переважно розводили велику

рогату худобу, то на Лівобережжі - свиней. В руських фортецях Чучин та

Іван, городищі Монастирьок та в інших поселеннях протягом VIII-XII ст.

зростає чисельність коней і одночасно зменшується - волів. У

господарстві русів-українців мисливство помітно втрачає свою роль.

Переважною мисливською здобиччю були кабани, лосі, олені, траплялися

тури, зубри, кулани, сайгаки, ведмеді. Для полювання використовувалися

луки, списи, рогатини, сокири, а також ловчі ями, капкани, сітки тощо.

Рибальські знаряддя мало чим відрізнялися від сучасних, хіба що

розмірами, технікою виготовлення й матеріалами. Виловлювали такі самі

види риб, що й сьогодні в Дніпрі, тільки в значно більшій кількості.

Населення займалося також бджільництвом.

 

Центрами ремісничого виробництва IX- XII ст. стали міські поселення. За

приблизними підрахунками, в них проживало до 15 % всього населення

Русі-України. Одночасно з ремеслом та торгівлею міські жителі займалися

й сільським господарством, що було типовим явищем для України наступних

століть. При цьому міста виконували й оборонні функції. Серед них перше

місце за своїм значенням і рівнем розвитку займав Київ. Він бурхливо

розбудовується, укріплюється першокласними оборонними спорудами й

перетворюється на один з найбільших у Європі центрів ремісничого

виробництва. В ньому проживало до 50 тис., тоді як у Лондоні - 20, а в

Новгороді - до ЗО тис. чол. Другим за розміром і значенням містом був

древній Чернігів. Важливу роль відігравали також Любеч, заснований не

пізніше 882 p., Вишгород - не пізніше 946 p., Білгород, Родень, Воїнь -

не пізніше 980 p., Переяслав - не пізніше X ст. та ін. Але за своїми

розмірами ці міста значно поступалися Києву, маючи по 3-4 тис. жителів

кожне.

 

Високого рівня досягло виготовлення заліза у сиродутних горнах з

болотних руд. Починають утворюватися залізообробні центри. Зокрема, на

місці сучасного с. Городиська на Житомирщині діяли десятки горен, які

обслуговувало чимало майстрів із числа місцевого населення. В багатьох

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ