UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Етнічний розвиток Русі-України
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5111
Скачало446
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

а місцевого населення. В багатьох

селах і городищах стояли кузні, де вироблявся широкий асортимент

товарів. Вони характеризувалися спільністю форм, розмірів і близькою

технологією виготовлення. Серед них не менше 20 найменувань

сільськогосподарських і промислових знарядь праці (наральники, лемеші,

чересла, серпи, остроги, гарпуни), понад 40 найменувань предметів

побутового й господарського призначення тощо. Руські майстри славилися

виготовленням мечів, шоломів, кольчуг.

 

Поширеним було деревообробне ремесло. З'явився токарний верстат по

дереву, збільшився асортимент дерев'яних виробів, ускладнилися їхні

форми. Майстри навчилися робити дерев'яні колеса зі спицями.

Продовжувалося виробництво предметів з кісток і рогів тварин.

Кістковорізальні майстерні існували на Замковій, Старокиївській горах і

на Подолі в Києві, Білгороді та в інших містах. З каменю виготовляли

жорна, хрести, ікони, точильні бруски, пряслиці тощо. Одним із центрів

виробництва жорен стало побережжя р. Сибок, притоки Південного Бугу, а

пряслиць, натільних хрестів і підвісок - кар'єри Овруцького кряжа.

Розвивалися ткацтво й кравецтво. Не пізніше XI ст. розпочалося

виготовлення виробів із скла. З Києва склоробне виробництво поширилося

на північно-східні слов'янські землі. В IX - на початку X ст. майже

повністю зникає ліпна кераміка, а на зміну їй приходить посуд,

виготовлений на ручному гончарному крузі. Дещо пізніше на гончарних

виробах почали ставити клейма, зокрема й тризуби. З X ст. розквітає

ювелірне ремесло Київської землі, з'являються школи художньої

залізообробки ремісничих виробів, а з XI ст. створюються майстерні з

виробництва емалей. Виникли професії каменярів, штукатурів, спеціалістів

з виготовлення плінфи, вапна тощо.

 

Свою продукцію майстри обмінювали на інші товари або продавали на

торгах. Збільшилася кількість купців, які спеціалізувалися на

купівлі-продажу різних товарів. Посилився їхній вплив на вирішення

справ. Торгівлею у широких масштабах займалися також князі й бояри.

Збираючи данину з підвладних народів, вони зосереджували її в Києві, а

потім вивозили на чужоземні ринки. Посередниками в такій торгівлі

виступали або купці, або залежні від феодала торгові люди. Визначилися

напрямки і шляхи зовнішньої торгівлі. Залозним шляхом рухалися купецькі

каравани до Приазов'я, Кавказу, Середньої Азії, Грецьким - до Візантії,

Соляним - у Галицьку землю й далі в Західну Європу, системою річок і

доріг - на північ. З Київської землі та інших українських територій

найбільше вивозилося хутра, воску, меду, шкір, ремісничих виробів.

Завозилися коштовні тканини й посуд, зброя, прикраси, інші високохудожні

вироби. Поряд з іноземною монетою з'явилася й місцева. Володимир

Святославич почав карбувати власні злотники й срібляники. Але з XI ст.

основною грошовою одиницею стає гривня, злиток срібла різної ваги.

Київська гривня важила близько 160 г, в інших місцевостях - 95- 195 г.

 

Руси-українці мали високорозвинуті суспільну організацію й побут. У

Київській землі швидше ніж в інших регіонах викристалізовувалися

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ