UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Етнічний розвиток Русі-України
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5119
Скачало447
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

и-українці носили різноманітний одяг - широкі сорочки, штани, куртки,

свити, кожухи, плащі, шапки. Взувалися переважно в чоботи, типове взуття

населення України протягом багатьох століть. Залежно від матеріальних

статків для пошиття носильних речей люди використовували різні

матеріали. Для основної маси міського та сільського населення доступними

були вовняні та лляні тканини, а також шовк з середньоазійського

регіону. Крім того, на одяг князів, бояр і вищого духовенства йшли

коштовні привозні тканини, зокрема оксамит, фофуддя, оловір грецький.

Одяг простих людей і знаті прикрашався вишивкою. Порівняно з минулими

часами вона стала досконалішою за технікою, багатшою за сюжетами й

територіальне поширенішою. Залишки вишитого одягу знайдені на давніх

поселеннях від Чернігівщини до Галичини. Різнокольоровими нитками й

шовковими смужками обшивалися коміри й обшлаги рукавів нижнього і

верхнього одягу. Орнамент робився у вигляді геометричних форм або ж на

місцеві сюжети, які багато в чому перегукуються з місцевою вишивкою

попередніх і майбутніх століть. Пишним колоритом і золотим шитвом

оздоблювалося церковне вбрання.

 

Культура русів-українців. Різноманітним і багатим був духовний світ

русів-українців. Він формувався під впливом давніх язичницьких вірувань

і християнських цінностей, які поступово укорінювалися в людській

свідомості. Щоб не втратити духовні надбання, люди пристосовували

язичницькі свята, звичаї та обряди до вимог церкви й тим самим

збагачували духовну скарбницю народу. Чоловіки й жінки водили хороводи,

танцювали і співали, обрядовими мотивами супроводжували святкові дні,

піснями-гоіачами проводжали небіжчиків, величальними сюжетами зустрічали

наречених, а під звуки труб воїни йшли в бій за землю Руську. Народ

створив цикл билин про відважну богатирську трійцю - Іллю Муромця,

Альошу Поповича й Добриню Микитича, опоетизував їхню службу князю

Володимиру й боротьбу з силами зла, які у свідомості людей уособлювалися

в образах змія Тугарина, Жидовина та інших міфічних персонажів.

Талановиті піснярі з покоління в покоління передавали усний народний

епос і тим самим підтримували безперервність і наступність історичної

пам'яті русів-українців. Серед літописних бардів своїм талантом і

популярністю виділявся співець Боян, який жив у XI ст. при дворі

Святослава Ярославича. В IX-XII ст. з'явилися й професійні

артисти-скоморохи. Вони одночасно були і співаками, і танцюристами, і

музикантами, і дресирувальниками й розважали своїм мистецтвом як знать,

так і простий люд.

 

Базою духовної культури є освіта й насамперед її основа - писемність. У

Русі-Україні писемність з'явилася не пізніше IX ст. у вигляді якихось

«черг і резів», про які писав на початку X ст. болгарський письменник

Чорноризець Храбр. На існування ранньої слов'янської писемності вказують

літописні дані про підписання Візантією договорів з русами у 911 і 944

pp. грецькою та іншою, в даному випадку руською, мовами. Сучасникам було

також відомо, що на випадок своєї смерті руси-українці писали

 

заповіти місцевою мовою. Тільки після масового запровадження

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ