UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Політична історія Київської Русі
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6372
Скачало445
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

голову

клав сідло. Княжича тягло в поле, у походи, в битви, а мати тримала й

перетримала його біля себе в Києві. Можливо, звідси й нелюбов князя до

стольного града. Однак коротке князювання Святослава стало, за влучним

виразом історика А. Преснякова, подібним до останнього змаху меча, який

створив основу Київської держави. Його княжіння - це суцільний брязкіт

мечів, посвист стріл, тупотіння кінських копит і грім слави руського

воїнства від Каспійського моря й до Балкан.

 

За Святослава Русь-Україна почала активно розширятися на Сході. Протягом

964- 966 pp. він змусив в'ятичів визнати владу київського князя,

розгромив союзників Хазарії волзьких болгар і буртасів (мордву). Після

цього завдав поразки військам хазарського кагана, взяв столицю Ітіль,

дійшов до Каспійського моря, громлячи залишки хазар, досяг Азовського

моря, підкорив на Північному Кавказі племена ясів і касогів - предків

сучасних осетинів і черкесів. Удар був як блискавичним, так і руйнівним.

Після нього Хазарське царство перестало існувати й загрожувати Русі зі

Сходу. Кордони Київської Русі розширилися до Волги і Руського моря. Але

вони виявилися мало захищеними від нападів кочових орд Середньої Азії.

Розгром Хазарського каганату поставив перед Руссю нові проблеми на

Сході, вирішити які вона не змогла.

 

Не укріпивши східні кордони держави, Святослав звернув погляд на Захід,

де зав'язалася війна між Візантією і Болгарією. Київський князь вбачав у

молодій Болгарській державі потенційного противника Русі в Подунайщині

та на Балканах і взяв у цій війні сторону Візантії. На чолі 60-тисячного

війська Святослав 968 р. рушив у Болгарію, розбив військо болгар,

захопив 80 міст уздовж Дунаю й осів у Переяславці. Перемога була повною.

Однак Візантію надто стурбував намір Святослава оселитися тут назавжди,

їй не потрібен був такий могутній сусід, як Київська Русь. Спочатку

візантійські політики натякнули Святославові, щоб він залишив

Подунайщину. Коли ж руський полководець не звернув на це уваги, Візантія

негайно відновила дружні відносини з Болгарією і одночасно нацькувала на

Київ печенігів. Діставши звістку про облогу Києва, Святослав на чолі

кінноти повернувся на Подніпров'я і прогнав кочівників. За своє коротке

перебування в Києві князю довелося вислухати чимало докорів від бояр і

родичів: «Ти, князю, чужої землі шукаєш та пильнуєш, а свою покинув...»

Та князь і сам бачив не тільки необхідність, а й можливість зміцнення

власної влади по всій території країни. З цією метою він посадив на

київський престол старшого сина Ярополка, віддав древлянську землю

Олегові, а новгородську - позашлюбному синові від Ольжиної ключниці

Малуші - Володимирові. Разом з ним до Новгорода подалася група вірних

княжичу киян на чолі з його дядьком по матері Добринею.

 

Реорганізувавши управлінську систему, Святослав 969 р. знову вирушив на

Болгарію завершувати розпочату справу. Фактично князеві довелося

починати все спочатку. Болгари за час його відсутності змусили воєводу

Вовка залишити Переяславець і відійти до Дністра. Те ж саме мусили

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ