UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Політична історія Київської Русі
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6407
Скачало451
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

у великого князя в суспільстві. Волхви й «кудесники»

суперничали з князями за владу над народом. Перш ніж провести релігійну

реформу, Володимир доручив своїм експертам з'ясувати, яка релігія

найближча руському людові. Нею й виявилося християнство, що з

давніх-давен поширювалося на руські землі. Чималу роль при цьому

відіграло й те, що воно було офіційною релігією у Візантії, а також у

болгар, поляків і угрів. Саме через нову релігію Русь прилучалася до

сонму європейських держав і обрала європеїзований шлях політичного

розвитку.

 

Християнізації Русі передував її політичний союз з Візантією. На

прохання візантійського посольства надати військову допомогу проти

заколотників Володимир дав згоду, але за умови узяти собі за дружину

сестру імператора Василя II Ганну. У свою чергу, візантійський двір

погоджувався зробити це, якщо київський князь візьме нову віру й

охрестить свою країну. На цьому обидві сторони і зійшлися. У 988 р.

Володимир зі своїм оточенням хрестився сам, наказав позаганяти в Почайну

киян і там хрестити усіх разом. Але навіть після цього Василь II

зволікав зі шлюбом сестри з київським князем. Це спонукало Володимира

вдатися до силового тиску. В 989 р. він захопив головну військову

твердиню й житницю Візантії в Криму Корсунь (Херсонес) і цим змусив

імператора виконати умови політичного договору. Водночас відбувалася

християнізація народу. Запровадження християнства сприяло швидкому злету

Київської Русі. Разом з тим було закладено підвалини майбутнього

релігійного розколу східноєвропейських держав на католицькі та

християнські й конфліктів між ними.

 

На початку XI ст. відносини між Володимиром і кількома його синами

загострилися. Особливо його непокоїли наміри новгородського князя

Ярослава припинити виплату Києву данини й добитися самостійності. Під

час підготовки дружини до походу на непокірного сина Володимир у 1015 р.

помер, а між братами спалахнула міжусобна боротьба. Старший син

Володимира Святополк убив менших братів Бориса й Гліба, а Святослав, що

княжив у древлянській землі, таємниче пропав безвісти. Проти старшого

брата виступив Ярослав. Почалася братовбивча боротьба між Святополком і

Ярославом. У битві під Любечем (1015) переміг Ярослав, під Києвом (1018)

- Святополк, на р. Альті (1019) - Ярослав. Святополк утік на Захід до

свого тестя Болеслава Хороброго й десь там безслідно згинув.

Батьківський престол зайняв Ярослав(1019- 1054). Через деякий час на

нього пішов війною прославлений у битвах брат Мстислав Хоробрий, що

княжив у далекій Тмутаракані. Зібравши рать з хазар, болгар, черкесів і

лівобережних слов'ян, він завдав поразки Ярославові поблизу Листвина під

Черніговом. Але у стосунках між братами все-таки гору взяли розум і

загальнодержавні інтереси. У городку на Десні брати поділили Русь між

собою. Землі на захід від Дніпра відійшли Ярославу, а на схід -

Мстиславу, який на той час перебрався до Чернігова. Після смерті

Мстислава в 1036 р. самовладним правителем усієї Київської Русі став

Ярослав - мудрий політик, енергійний і відважний полководець.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ