UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Політична історія Київської Русі
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6378
Скачало446
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ина

Іларіона. Тим самим була послаблена залежність Русі від візантійського

імператора. Але константинопольська патріархія продовжувала зберігати

верховенство над руською митрополією.

 

В останні роки життя Ярослав Мудрий почав задумуватися, як запобігти

боротьбі за владу між своїми нащадками. Досягти цього він вирішив шляхом

дотримання принципу вікового старшинства, коли на зміну померлому князю

приходив його брат, а потім уже й син. Таким чином, кожному або майже

кожному з князів гарантувалося право на князівський стіл. Щоб не

допустити ворожнечі між синами, Ярослав ще за свого життя заповідав

київські землі старшому сину Ізяславу, чернігівські - Святославу,

переяславські - Всеволоду, Володимиро-Волинський уділ - Ігорю, а

Смоленський - В’ячеславу. Головним над братами залишався старший, котрий

мав княжити у Києві. Ось так після смерті Ярослава в 1054 р. Київська

Русь уникла сімейних кровопролитних чвар. Тріумвірат Ізяслава,

Святослава і Всеволода деякий час підтримував політичну єдність

величезної імперії й у спішно управляв нею. Ізяслав, Святослав і

Всеволод спільно вирішували питання про переміщення молодших братів з

одного уділу в інший і об'єднаними силами поклали край спробі полоцького

князя Всеслава вийти з-під влади Києва й ув'язнили його в київський

поруб. Завдяки спільним діям князі зуміли на початку 60-х років відбити

перші напади половців, які зайняли місце розгромлених Ярославом Мудрим

печенігів. Але в 1068 р. військо братів було вщент розгромлене половцями

на р. Альті, й кочівники наблизилися до столиці держави Києва. Небажання

чи то відсутність можливості в Ізяслава дати киянам зброю і коней для

відсічі нападу кочівників викликало народне повстання. Кияни розгромили

двори Ізяслава і боярина Коснячки й змусили їх втекти з міста. Тільки з

допомогою польського короля Болеслава Смілого, сина Мстислава, а також

братів Святослава й Всеволода Ізяславу вдалося придушити повстання й

знову зайняти великокнязівський престол. Але тріумвірат дав тріщину, що

згодом призвело до ворожнечі й міжусобної боротьби між братами та їхніми

наступниками.

 

З цього скористалися половці й фактично безперешкодно спустошували

прикордонні зі степом українські землі. Вони розгромили руські війська

під Триполем, на р. Желяні, в інших місцях й загрожували самому Києву.

До того ж онуки Ярослава у боротьбі із суперниками часто кликали на

допомогу половецькі орди. Руська земля спливала кров'ю. Всенародне горе

змусило деяких князів отямитися, й вони з ініціативи Володимира Мономаха

в 1097 р. зібралися на з'їзд у Любечі, щоб припинити чвари. Учасники

з'їзду вирішили, якщо хтось на когось «встане, то на того будемо всі».

Закладені на з'їзді принципи єдності Русі дали свої результати. Сім

руських князів об'єднали свої дружини і в ПОЗ р. вщент розгромили

половців на р. Самарі. В битві загинуло понад 20 половецьких ханів, а

переможцям дісталися величезні табуни коней, отари овець, чимало

полонених. Відвойовані рубежі київські князі заселили торками й

печенігами, тим самим укріпивши пороську оборонну лінію. У 1107 р.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ