UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВесняна обрядовість і її виховне значення
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4066
Скачало230
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

«Весняна обрядовість і її виховне значення»

 

 

 

 

 

 

План

 

1. Вступ.

 

2. Веснянки та народні забави.

 

3. Свято сорока мучеників.

 

4. День Олексія.

 

5. Благовіщення.

 

6. Вербна неділя.

 

7. Страсна тиждень.

 

8. Великдень.

 

9. Радуниця – великоднє поминання померлих.

 

10. Свято Юрія.

 

11. Весняний Микола.

 

12. Висновки.

 

13. Список використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слов’янські народи мають величезну духовну та культурну спадщину, яка

складається зі звичаїв, традицій, фольклору. Українці не є винятком.

Заглиблення в народну обрядовість предків – це святий обов’язок кожного

етносу, адже розуміння цінностей свого народу впливає на планування

майбутнього, на виникнення нових традицій. Культурна спадщина України –

неповторна і самобутня. Для кожної пори року, для кожного свята

притаманними були свої особливі традиції. Зокрема, багатьма обрядовими

діями супроводжується початок весни в Україні.

 

Одним з найвідоміших обрядів, який у деяких регіонах дійшов і до нашого

часу, є веснянки та гаївки – пісні, які віщували про закінчення зими і

закликання до своїх володінь весни. Ці пісні супроводжувалися танцями,

хороводами та різного роду веселощами. Найвідомішими веснянками є

«Подоляночка», «Розлилися води», «Вийди Іванку», «Ой прийшла

весна-красна» та інші. Веснянки та гаївки часто супроводжувалися

народними забавами. Наприклад, дівчата варили горщик каші та закопували

його на вулиці з таким пісенним супроводом:

 

Закопали горщик каші,

 

Ще й кілком прибили,

 

Щоб на нашу вулицю

 

Парубки ходили.

 

Але хлопці задовольнялися не будь-якою кашею, а лише тією, яка була

зварена з ладаном, маком і раками для того, щоб хлопці були ладні, щоб

їх було багато, як макового зерня, і щоб вони трималися за дівчат так

міцно, як раки своїми клешнями. Цілком зрозуміло, що залучені до

обрядового дійства предмети набували в очах людей особливого значення і

ця сакральна семантика речі зумовлювала особливо дбайливе ставлення до

неї. Ця обрядова значимість предмета була важливою опорою, бо давала

змогу підвищити його повсякденний статус, а так я майже всі побутові

речі були причетними до того чи іншого обряду, то формувалися певні

правила та норми поводження з речами хатнього вжитку, підтримування

порядку в хаті і догляду за господарським реманентом.

 

 

 

22 березня - Сорока мучеників

 

Першим найбільшим святом, який відкриває весняний цикл, є День сорока

святих. Природа починала оживати від зимової сплячки, і люди уже ждали

весну. Передвісником весни вважалося повернення перелітних пташок. Саме

на День сорока святих влаштовували обряд зустрічі пернатих. Для цього

жінки випікали спеціальне печиво – «жайворонки», «голуби». Потім це

печиво або дарували сусідам, або вивішували на деревах.

 

Також влаштовували обряд спалення солом’яного опудала, яке символізувало

зиму.

 

У цей день дівчатам потрібно було пригостити хлопців сорока варениками з

сиром, а школярі приносили своєму учителю сорок бубликів.

 

Вважалося, якщо в цей день тепло – то сорок днів буде триматися тепла

погода, а якщо холодно – то бути сорока морозам.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ