UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська писанка
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось2387
Скачало212
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Українська писанка

 

 

 

Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного

пробудження природи, зародження життя, продовження роду тощо.

 

Період приходу весни, який у давні часи був справжнім святом для

хлібороба, на території України припадає на кінець квітня – початок

травня. І ось у сиву давнину наш, ще не хрещений, люд: і хлопці, і

дівчата, і старі, і малі – йшли до весняного лісу, де піснями й танцями,

гаївками та хороводами славили воскресіння природи, її відродження і

розквіт. Возвеличували життєдайну силу сонця як першооснови життя.

Прославляючи вічний закон пробудження природи на землі, возвеличували і

вшановували водночас один із головних символів цієї пори – яйце, з

якого, як вважалось, і почалося життя на Землі. Розписували яйце

символічними знаками, котрі згодом трансформувалися в орнамент. Так і

виник звичай робити писанки.

 

У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Ця традиційна

функція, як і найдавніший орнамент, частково збереглася й досі:

трикутники, спіралі, клинці, трироги і свастики – все це знаки різних

ритуалів і священих магічних чисел, котрі в свідомості сучасників не

втратили оберегового значення.

 

Раніше розписувати писанки можна було лише у чітко визначений час, з

певними замовляннями. Чарівні знаки писалися відповідними кольорами. І

нині частково збереглася символіка знаку і кольору. Символічних малюнків

виявлено понад сотню різновидів.

 

Особливу увагу серед них привертають писанки “Богиня” з села Чаповичі зі

Східного Полісся (1966 р.) та “Княгиня” з села Окопи із Західного

Полісся (1967 р.), на яких зображення антропоморфізованих постатей

цілком тотожне з широко розповсюдженим в ужитковому мистецтві наших

предків зображенням жінки-праматері “поганської” Великої Богині, або, як

її називали, Богині Мокош, Богині-Живи, чи Богині-Берегині. Вона завжди

виступала символом життя і родючості, матір’ю усього живого, існуючого.

 

Подібний образ жінки-праматері був широко відомий і в наших народів. Її

образ персоніфікується: в єгиптян – в Ізіду, у вавілонян – в Іштар, у

греків – в Геру, у франкійців – в Семелу, у скіфів-землеробів – в

Табіті.

 

Іншими, не менш цікавими й поширеними в сучасних писанках, є старовинні

космогонічні, тобто солярні знаки, які складаються зі стабільних форм

стилізованого зображення небесних світил, – Сонця, місяця, зірок. За

кількістю ці орнаменти в писанкарстві посідають значне місце і є

своєрідним гімном Сонцю – вічному джерелу тепла, найбільшій силі, що

перемагає холод зими й повертає всьому живому весняне пробудження,

радість весни.

 

Одним із найдавніших солярних знаків слід вважати “павуки” зі Східного

Полісся. Писанку з цим знаком дарували як символ удачі і щастя. Пізніше

цей знак у різних регіонах України здобув своєрідний вигляд і нові назви

(крутороги, вітрянки, розетки, павутинки). Реалістичне зображення Сонця

було символом світла і життя, символом Бога.

 

Спіраль – це знак вегетативної й органічної плодючості, знак Сонця.

Спіраль є володаркою перебігу часу.

 

Восьмираменна зірка, яку часто називають “Звіздою” або “Рожею”, була

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ