UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЩо таке суржик – ознака недосвідченості, чи дитя недбалості?
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось10020
Скачало309
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ЛIЦЕЙ № 105

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

За темою: Що таке суржик – ознака недосвідченості , чи дитя недбалості?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

 

Учень 9-В класу

 

Мельниченко Роман

 

 

 

 

 

 

 

м. Запоріжжя

 

2006 г.

 

А як же «суржик», де він, цей милий покруч, химерний мішанець,

кровозмісне дитя білінгвізму?

 

Юрій Андрухович

 

 

 

Краще суржик, ніж російська

 

Гость.cg.ukrtel.net)

 

 

 

Про суржик сказано й написано багато.

 

Суржик — це суміш. Покруч. Який відбувається внаслідок однієї мови на

іншу. І утворюється "мова-виродок"... Саме змішуванням суржик і

утворений... А діалекти... Теж вплив. Проте це окремі слова.

 

Суржик — це неграмотне використання української мови, це мовлення,

надзвичайно засмічене іншомовними (переважно російськими) словами,

зворотами. Воно зародилося в маргінальних сферах між україномовними і

російськомовними територіями. Це неприємне явище має бути знищене, бо

культурною завжди є тільки українська або російська мова, але аж ніяк не

їх змішування!

 

Суржик — це звичайна українська народна мова, якою спілкується переважна

більшість населення. Причинами цього можуть бути й історичні, й

географічні, й будь-які інші фактори. Загалом, суржик — це наша

реальність.

 

Суржик — це мовна суміш, яка формувалася на периферії міста й села, в

тій адаптивній зоні, де процеси асиміляції населення відбувалися

прискорено й та частина мешканців, що хотіла пристосуватися до нової

мови, до нової влади, починала відтворювати суміш слів із двох мов. Таку

собі мішанку. Немає значення, чи це російські впливи, чи польські, чи

австрійські...

 

Термін каже сам за себе: суржик — це погана мова, і згадка про неї,

принаймні в публіцистичних дискурсах, одразу тягне оцінковий шлейф

«зрада, мовне відступництво, манкуртство». Хоча, слід визнати, що

всупереч власним намірам автори вже самою термінологією взаконюють для

кровозмісного монстра нормальний мовний статус: суржикова мова;

суржиковане спілкування; суржикізм; суржикомовна людина, суржикомовець,

суржикомовний радянський народ, суржикомовність, суржикомовні школи,

суржифікація української мови; суржикові інкубатори

(російсько-українські школи), суржикова політика (концепція про дві

рідні мови), суржиковий світогляд, суржикомислячий українець

(амбівалентна свідомість, історичне безпам’ятство, національний нігілізм

тощо); літературизований, текстуалізований суржик; суржиковані

оповідання. Слово, в якому закодовано цілий спектр етнонаціональних,

суспільно-політичних негативів, начебто чинить опір будь-якому

спокійному, виваженому значенню; до того ж, по-моєму, важко

абстрагуватися від звукового символізму шиплячого приголосного «ж»: він,

кажуть психолінгвісти, приблизно такий самий, як і нечистої мови:

«поганий, грубий, негарний, важкий, небезпечний, злий».

 

Ці визначення можна писати і писати, але зміст цього поняття не

зміниться. Деякі люді вважають його «ПОКРУЧЕМ з двох мов», деякі

«природним явищем, що збагачує українську мову», але нам потрібно

розібратися що він є.

 

Суржик — це природне явище чи скоріше штучне?

 

—В Україні це явище природне, це наслідок панування Росії над Україною

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ