UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія створення писанки
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось14897
Скачало670
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

х

казках про яйце таки домінує курка), а отже сонця та відродження, про що

свідчить загадка: «Живе родить мертве, мертве родить живе» (курка і

яйце) [9, с. 6].

 

Моделі культових глиняних яєць вживалися предками слов'ян доби пізньої

бронзи для вимощування долівки. нижньої частини стін, печей, лежанок у

житлах. Щодо символічного значення культових яєць вчені мають різні

думки — це й ідея відродження, і космогонічні уявлення, і тотемістична

магія, і оберегова дія; але, на жаль, жодну з них не можна аргументовано

обґрунтувати [14, с.20].

 

Коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму,

мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в

орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань.

Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення — оберігати її

від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими

орнаментами давніх слов'ян були: розетка — символ Сонця, хвиляста лінія

— вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі,

праматір Берегиню [7, с.187].

 

А в кераміці трипільської культури можна натрапити на мотив розділеного

яйця: зображення подвійного яйця, яке розділяє змій. Саме яйце може бути

розділене поперек (по діаметру) або знаком змії, або сосонкою, що

передає уявлення про поділ на два світи. Звідси треба вважати, що у

найдавніших віруваннях космічне яйце, з якого все постало, зніс і

поділив навпіл змій, бог землі, підземелля, а також вогню. «Тому один із

атрибутів весняного поганського свята, присвяченого воскресінню духа

зросту, — яйце, символ змія, божества землі (чоловічого роду), якого

вважали, разом з богинею (праматір'ю), родителем всього живого у світі».

 

Найдавніша українська керамічна писанка, яку знайшли археологи,

датується IX ст. після Р. X. Загалом таких писанок при розкопках було

знайдено близько 70 штук; вони були дуже поширені в Київській Русі й

мали характерний розпис, що виконувався особливою технікою. На

загальному брунатному, зеленому, рідше жовтому тлі — сплетіння жовтих і

зелених смуг, яке передавало «сосонку» — вічнозелену рослину, що

стелиться по землі. Ці писанки виготовляли у великих містах, де існувало

виробництво цегли і керамічної плитки, таких, як Київ, Чернігів тощо [9,

с. 6].

 

На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів

Київської Русі, в Х—XIII ст. Запроваджуючи християнство на Русі, церква

вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й

святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що

збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса

Христа [7, с.187]. Це так звані писанки, порожні всередині, з отвором

для ручки з тупого кінця, їх поверхня вкрита поливою з розписом або

круговими смужками. Усередині такі писанки мали керамічну кульку і при

потрясінні торохкотіли. Орнаментальних хвилеподібних ліній на низці сім.

Традиція виготовляти різноманітні шумові предмети до Великодніх свят

також була багатовіковою в Україні. Це — калатала, стукалки, довбешки,

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ