UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія створення писанки
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось14887
Скачало670
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ш за безконечником, як за філософією життя — без початку і

кінця, — усвідомлюючи, що десь тут, в яйці, криється загадка життя та

смерті. Окрім ритму ліній, писанка — це ритмоколір, що своєю чистою

колористикою нагадує символічні слово-кольори замовлянь або останній

малярський авангард. До того ж художня форма — «ритмічна організація,

орнаментальність, стилізація, узгодження з формою предмету» —

невіддільна у ній від знакового змісту [9, с. 9].

 

Упродовж багатьох тисячоліть життя людини було тісно пов’язане із

силами природи, тоді ж виробилась своєрідна мова спілкування з

навколишнім світом за допомогою великої кількості знаків та символів. На

багатьох пам’ятках древності зустрічаються схематичні малюнки, що не є

зображенням реальних предметів чи істот. Ці малюнки, що з’явилися в

доісторичні часи, побутують в народному декоративному мистецтві і досі.

Повторюючись протягом тисячоліть, переходячи від одного народу до

іншого, вони не зникають і не змінюються, утворюючи орнаментальний

декор. Це – символи, тобто графічна фіксація релігійних понять та

уявлень ще до виникнення писемності [2, с. 45].

 

Кожний предмет народного мистецтва поряд з практичним призначенням в

обряді відігравав роль знака соціальних відносин, оскільки уособлював у

собі єдність символічного і практичного змісту. Саме у традиційному

фольклорному середовищі предмети завжди несуть знаки, а знаки суть

предмета. Образно-символічний статус зумовлюється їх функціональним

призначенням у семіотичній системі свята та обряду. При включенні у цю

систему вони функціонують як «знаки», обрядові символи з певною

семантикою, без неї — позбавляються цього символічного змісту,

перетворюючись на звичайні ужиткові вироби... Писанка позначена найвищим

семіотичним статусом, в ній знаковість, як символ оновлення життя,

виражена максимально, а утилітарність — мінімальна [9, с. 7].

 

Символ – одна із могутніх підвалин національної культури.

Загальновизнано: справжнє мистецтво – символічне. Саме знання символіки

допоможе нам усвідомити картину світу, спосіб мислення наших пращурів,

їх естетичні, моральні ідеали. Функціями символів вважають узагальнене

вираження науки про чудеса. Символи показують нам все, що було і що

буде, причому в незмінній формі. Взагалі світ складається із символів

(міфологічних, релігійних, окультних, індивідуальних, та ін.) [13,

с.192].

 

Більшість дослідників проблеми символізму відзначають суто знаковий

характер цього явища, пов'язаного з образним сприйманням реального

світу.

 

С. Аверінцев цілком справедливо зазначає, що усякий образ є, хоча б

деякою мірою, символом. Особливості функціонування символу не тільки у

мистецтві, але й у практичному житті виявляє А. Хаузер: «Символ є, по

суті, надтермінологічним образом, дія якого базується на різноманітності

й невичерпності елементів його змісту».

 

Таким чином, символ має багатозначний характер, тому його не можна

ототожнювати з алегорією (напр., фігура жінки з пов'язкою на очах і з

терезами у руках — алегорія правосуддя), хоча і тут мета не завжди може

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ