UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорія етносу
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось23796
Скачало627
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ак постав націонал-соціалізм у Німеччині та інтернаціонал-комунізм у

СРСР. При чому другому етапові націоналізму притаманна наявність

харизматичних лідерів на кшталт Муссоліні, Гітлера, Леніна, Троцького.

Отже, здійснювалися спроби створення етнонацій. Дух цієї доби просякнув

навіть свідомість політичне активної інтелігенції тих етносів, які

мріяли про звільнення від колоніальної залежності, про створення на

власних етнічних землях своїх незалежних держав націй. Це мали бути

етнонації із сильними лідерами. При цьому набували широкого вжитку

аргументи власної етнічної винятковості. Таким чином, цей націоналізм

можна назвати етноцентричним.

 

Для XX сторіччя, особливо для його другої половини, націоналізм — це

широко розповсюджене явище, зумовлене крахом світової колоніальної

системи. Після розпаду СРСР у серпні 1991 року націоналізм як один із

способів розвитку світової співдружності народів увійшов у свій

черговий, третій етап.

 

Головною в націоналізмі цього етапу залишається Ідея державності та

незалежності, самостійності. Але держава тепер — уже не самоціль, а

форма й засіб організації повноцінного життя народу. Народ, у свою

чергу, — вже не тільки головний, корінний етнос, а й усі етнічні

меншини. І справжній (а не змішаний з шовінізмом з його намаганнями

довести винятковість та зверхність "своєї" зростаючої етнонації)

сьогоденний націоналізм обстоює право на спільну державність усіх (як

корінних, так і некорінних) етнічних угруповань певного народу. Цей

націоналізм, на нашу думку, має називатися гуманістичним. Коли мета

перетворення певного народу на націю-державу вже досягнута, націоналізм

тим самим остаточно виконує свою історично-конструктивну роль і від

нього мас залишитися тільки патріотизм.

 

Часто вживаним інструментом етнічної ідеології є етнічна антипатія.

 

Етнічна антипатія — це негативне або неприязне ставлення до якогось

одного, кількох або багатьох етносів. Така психологічна позиція може

бути притаманною представникам пригноблюваного етносу в їх ставленні до

представників етносу-пригноблювача, як, зрозуміло, й навпаки. Етнічна

взаємоантипатія може бути наслідком тривалого історичного протистояння

етносів-сусідів. Етнічна антипатія може бути притаманною також

представникам етносу, що досяг високих щаблів цивілізацій його розвитку,

в їх ставленні до представників тих етносів, які стосовно цього значно

відстають. (Ця позиція є близькою до етноцентризму.) Нарешті,

етнопсихологічна антипатія може мати тимчасовий характер зумовлюватися

погіршенням політичних стосунків між усім тим природним та соціальним

простором, що його обіймає етнос.

 

Етнічна антипатія не є неминучим явищем. Вона поступово долається разом

з тим, як етноси один за одним піднімаються до вершин цивілізованого

буття. Але хиби та вади етнічної ідеології можуть призводити до

виникнення й такого явища, як етноцентризм.

 

Етноцентризм — це світоглядний принцип, представники якого вважають той

етнос , до якого вони належать, таким, що має певні переваги перед усіма

(або багатьма) іншими етносами. Цим обґрунтовується право свого етносу

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ