UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорія етносу
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось23837
Скачало627
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Закономірність асиміляційних змін є такою, що. по-перше, зникають ознаки

етнічності у царині матеріальної культури й лише потім — у царині

культури духовної. Найбільш стійка риса етнічності — етнічна

самосвідомість.

 

Що стосується деетнізації, то вона засадово є штучно-насильницьким

процесом поступового й планомірного позбавлення певного етносу його

найважливіших рис. Деетнізація, на відміну від етноциду (тотального

фізичного знищення етносу) здійснюється переважно засобами заборон (у

прямій чи прихованій формі), а також шляхом створення всіляких перепон

вживанню етнічної мови, функціюванню етнічних шкіл, здійсненню

видавничої діяльності та роботі засобів масової інформації етнічною

мовою, розвиткові літератури, мистецтва та етнічної культури взагалі.

Деетнізація може відбуватися й у такий спосіб, як репресії щодо найбільш

активної частки етносу (перш за все — його духовної інтелігенції) та

масові депортації (наприклад, суцільна депортація 1944 року таких

етносів, як чечено-інгуші та кримські татари).

 

Органічною складовою деетнізації є демографічна й культурна експансія

пануючого етносу. Вона може втілюватися в процеси переселень великих

сільських мас пануючого етносу на аграрні території етносу-автохтону,

докорінних змін промислової інфраструктури (будівництво індустріальних

гігантів, переробних, енергетичних комплексів тощо) з наступним

утягненням в її орбіту знов-таки великих має пануючого етносу, в

перетворення мови пануючого етносу на державну на території

етносу-автохтону з усіма наслідками, що випливають звідси для всіх

головних царин життєдіяльності (промисловості, торгівлі, науки, охорони

здоров'я, спортивної діяльності, військової справи тощо).

 

Однією з форм деетнізації, як відзначалося, є штучно прискорена

асиміляція етнодисперсних груп.

 

Закономірним результатом процесів етнічної дискримінації, асиміляції та

деетнізації є виникнення етнічних маргіналів.

 

Етнічні маргінали — це етноформи, які значною мірою вже втратили ознаки

своєї колишньої етнічності, проте ознак нової етнічності достатнім чином

або й зовсім не набули. Для міст, скажімо, Східної та Південної України,

де домінуючою є російська мова, маргінальний статус притаманний

нещодавнім вихідцям з україномовних сіл. У фактичному етномаргінальному

стані перебувають також представники більш-менш компактних

етнодисперсних груп, розпорошених серед будь-якого корінного етносу, які

поступово втрачають свої колишні етнічні риси. Ще більшою мірою це

стосується "вкраплених" в корінний етнос поодиноких етноформ — носіїв

рис некорінного етносу. Зростаюча кількість міжетнічних шлюбів теж

сприяє поширенню явища етнічного маргіналізму. Але останній, слід

зазначити, по-перше, не є необоротним, по-друге, не завжди й не

обов'язково веде до втрати етнічного ідентитету. Навіть утрата (або

незнання) етнічної мови, як свідчать дані сучасних етносоціологічних

досліджень, ще не є перепоною для того, щоб людина відчувала себе

представником того етносу, з якого вона походить.

 

Процес етнічної маргіналізації значною мірою залежить від

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] 15 [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ