UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорія етносу
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось23852
Скачало627
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

лізації значною мірою залежить від

внутрішньодержавного, а також міжнародного статусу певного етносу. Так,

у колишньому СРСР представники російського етносу, навіть оселяючись за

межами своїх етнічних територій, практично не перетворювалися на

етнічних маргіналів. І навпаки, певна частина українців перетворилася на

таких маргіналів навіть на своїй етнічній землі. Проте набуття Україною

державності, розбудова власної держави можуть сприяти поступовій

етнічній ремаргіналізації та реідентифікації відповідної частини

українців за походженням як на території України, так і за її межами. Те

ж саме стосується й представників етнічних меншин України.

 

Слід зазначити, що деетнізації, з її етнічними маргіналізацією та

асиміляцією, частіше за все передує денаціоналізація.

 

Денаціоналізація — це процес насильницького позбавлення певного народу

власної державності з усіма наслідками, що випливають з цього, а саме:

втрата насамперед політичної та економічної незалежності (державних

кордонів, митниць, власної грошової одиниці, війська, органів безпеки,

можливості здійснювати самоврядування тощо), а також значною мірою й

духовно-культурного суверенітету (можливостей проведення самостійної

освітньої політики, розвитку власних науки, літератури, мистецтва тощо).

Денаціоналізація може стати можливою як результат або вимушеного

приєднання (з'єднання) одного державного народу до іншого (наприклад,

України до Росії 1654 року), або завоювання одного державного народу

іншим (іншими) (наприклад, розподіли Польщі наприкінці XVIII сторіччя

між Пруссією, Австро-Угорщиною та Російською імперією).

 

За денаціоналізацією можуть іти слідом (але не обов'язково) деетнізація

й навіть етноцид. Що стосується безпосередньо історії людства наприкінці

XX сторіччя, то для неї більш властивими є якраз протилежні процеси —

національне та етнічне відродження.

 

Таким чином, як попередній підсумок можна відзначити, що етнічна

ідеологія, враховуючи особливості етнічної історії, зміст міжетнічних

відносин, а також домінуючі в етнічній свідомості почуття, погляди,

позиції, принципи, може або підготувати етнічний рух, або й спричинити

його початок.

 

 

 

1.6 Етнічний рух та його форми вияву

 

 

 

Етнічний рух — це стихійні або скоординовані дії відносно великих мас

певного етносу, метою яких є або протидія зовнішньому

експансіоністському іншоєтнічному тиску, або консолідація задля

реалізації наданих збігом історичних обставин можливостей. Масштабність

і дійовість етнічного руху значною мірою зумовлюються рівнем розвитку та

силою впливу етнічної ідеології на етнічні маси. Отже, етнічному руху,

перш ніж він стане соціально-політичним фактом, передує досить тривалий

"рух" масової етнічної свідомості. Так, повстання українського етносу

проти польсько-шляхетського поневолення під проводом Богдана

Хмельницького у середині XVII сторіччя зовсім не випадково здійснювалося

під гаслами захисту та спасіння православної віри. Адже відомо, що після

Берестейської унії 1596 року впродовж кількох десятиріч точилася досить

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] 16 [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ