UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорія етносу
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось23802
Скачало627
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

о нашого головного питання, маємо зауважити, що і

здоровий глузд, і теоретичні міркування ведуть до одного й того самого

висновку: не можна протиставляти загальнолюдські та етнокультурні

цінності. Воно, це протиставлення, є двобічним. З одного боку,

абсолютизація якоїсь певної системи етнокультурних цінностей фактично є

таким протиставленням її цінностям загальнолюдським. У цьому

протиставленні світ етнічного "ми-буття" розглядається як самодостатній,

як такий, що не потребує опосередкування іншими подібними світами. Й

тоді ми маємо приклад етноцентризму. З іншого боку, абсолютизація

загальнолюдських цінностей веде до уявлень про них як такі, що

позбавлені збагачуючого впливу розмаїття етнокультур, а тому й існують

як деяка сіра одноманітність. Якби спроба отак нівелювати увесь загал

етнокультур планети вдалася на практиці, то ми, мабуть, мали б

здійснений ідеал космополітизму (адже, як відомо, добрими намірами

встелений шлях у пекло), тобто змертвлену культуру загалом.

 

Тут треба було б зазначити, що кожна людина завжди живе очікуванням

дива, здійснення власної казки, сподіваннями на участь у майбутньому

святі спілкування. Виняток становить лише "загублена" людина. А такою є

та, яка "випадає" з потоку перш за все етнічного буття, втрачаючи разом

з тим і соціальну рівновагу. Отож цінності певної етнокультури являють

собою невтрачену частку загальнолюдських цінностей, живлять останні й

дедалі більше перетворюють буття людства на щось подібне до свята

духовних зустрічей.

 

З нашого погляду, ніхто не сказав про загальнолюдську цінність

національно-етнічного краще, ніж видатний російський філософ XX сторіччя

М.О. Бердяєв. "Людина входить у людство, — писав він, — через

національну індивідуальність, як національна людина, а не абстрактна

людина, як росіянин, француз, німець або англієць... Національна людина

— більша, а не менша, ніж простолюдина, в ній родові риси людини взагалі

й ще є риси індивідуально-національні... Мрія про людину й людство,

абстрагованих від усього національного, є прагнення до погашення цілого

світу цінностей і багатств"2.

 

Справді, цінність для людства кожного окремо етнічного, кожного народу

нашої планети є безперечною. Цього не можна не бачити, з цим не можна не

рахуватися. Але разом з тим підхід до етнічного як до загальнолюдської

цінності має бути виваженим, позбавленим будь-якої ейфорії. Це вельми

важливо за сьогоденних умов існування та розвитку світової співдружності

народів.

 

Адже не все в етнічному є однаково цінним, а є й таке, особливо з

історичного минулого, від чого треба відмовлятися або що треба принаймні

досить ретельно переглянути. Скажімо, відомий ще за радянських часів

суспільствознавець І.С. Кон цілком слушно, як на наш погляд, звернув

увагу на те, що "ідея вищості своїх звичаїв, вдач, богів над чужинськими

наскрізь пронизує будь-який народний епос, сказання, легенди. Зрозуміло,

що відповідні погляди були природними, а може й необхідними у давні часи

жорстокої міжетнічної боротьби за існування, за виживання. Але у наш

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] 22 [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ