UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорія етносу
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось23676
Скачало622
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

сенс також

припущення про набагато більшу історичну сталість етнічного, ніж це

уявлялося досі.

 

Отже, відповідне дослідницьке завдання у найбільш загальному вигляді

може полягати у з'ясуванні того:

 

1) якою є природа етнічною й як воно виявляє себе за різних історичних

та регіональних умов;

 

2) які соціальні функції виконує та яку соціальну роль відіграє етнічне

як в історичному процесі взагалі, так і в сучасному світі зокрема;

 

3) наскільки історично сталим є етнічне як духовно-культурний феномен

та якими є найважливіші причини цієї сталості.

 

Розв'язання цього завдання, тобто з'ясування справжньої ролі етнічного у

сучасних соціально-історичних процесах, може сприяти:

 

- по-перше, підсиленню елемента передбачуваності у здійсненні цих

процесів;

 

- по-друге, діяльності, яка відповідає вагомості етнічного компонента у

цих процесах.

 

 

 

2.4 Етнічне як індивідуальна цінність

 

 

 

Тут ми вважаємо за необхідне звернути увагу ось на що. Справді, людина

перш за все — соціальна істота, тому її буття немислиме без почуття

"ми", тобто приналежності до такого соціального цілого, яке забезпечує

всебічну захищеність і створює умови для душевної рівноваги. Й у якийсь

момент може здатися, що для індивіда достатньо тільки першого, тобто

всебічної захищеності, але це — непорозуміння, на якому саме й базуються

абсурдності космополітизму. Насправді ж людина, позбавлена другого,

тобто душевної рівноваги, втрачає й найважливіші соціальні ознаки й

частіше за все стає носієм девіантних або суїцидних нахилів. А от

глибинні засади душевного гомеостазу людина набуває у процесі етнізації

й подальших достатньо тісних (безпосередніх або опосередкованих)

зв'язків зі "своїм" етносом.

 

Отже, слід вважати зовсім не випадковим те, що переважна частина

вихованців колишніх радянських дитячих будинків (ця здебільшого

неетнізована людська маса) перетворювалася на антисоціальні "елементи",

тобто на ворожих суспільству осіб. До речі, коли у сім'ї, цьому першому

й найважливішому осередку етнізації, дитині не приділяється достатньої

уваги (а таке може траплятися у сім'ях як з низьким, так і з високим

рівнем добробуту), вона, ця дитина, виростає без душевної "аури", тобто

нечулою й жорстокою.

 

Комплекс душевної (психічної) нерівноваги притаманний здебільшого людям

неетнізованим або недоетнізованим, а тому й позбавленим суттєвих

соціальних ознак. Головним чином через сім'ю-родину підростаючий індивід

(дитина — підліток — юнак) убирає в себе (в конкретній етнічній формі)

найважливіші духовно-душевні цінності людства. А відтак він набуває

осмисленості життя, духовної сили, почуття цілісності буття, а також

душевної (психічної) рівноваги й соціальної стійкості.

 

У зв'язку з цим підкреслимо, що духовна спустошеність (І відповідно

етнічна нестійкість) людини зростає тією мірою, якою традиційна

(тригенераційна) сім'я перетворюється на нуклеарну (двогенераційну).

Повага до старших, їх шанування та цінування у традиційних суспільствах

— це далеко не архаїчний та пустий звичай, подібний до ритуалу. Дідусі й

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] 29 [30] [31] [32] [33] [34] [35]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ