UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорія етносу
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось23693
Скачало623
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

є, що проблема

поєднання уявлень про індивіда як найвищу цінність для людства та про

етнічне як найважливішу індивідуальну цінність є дуже нагальною і

актуальною.

 

Тут особливого наголосу потребує та обставина, що якщо цінність

етнічного як джерела духовно-культурного взаємозбагачення народів може

з'ясовуватися принаймні теоретичною свідомістю, то його цінність як

духовно-душевного стрижня хоч би то якого індивіда гостро й

безпосередньо сприймається останнім, щойно виникає реальна або

позірно-уявна загроза втрати цього стрижня. Ось чому, скажімо, за не

таких давніх часів штучного зросійщення українського етносу на його

власній території певна частина етнічно свідомого українства чинила

відчайдушний опір цьому процесу.

 

Для з'ясування індивідуальної духовно-душевної цінності етнічного досить

цікавим є питання про те, в якій з форм етнічного міститься душа етносу.

Мабуть, відповідь не може бути однаковою для всіх етносів. Так,

українська душа радше за все "мешкає" у мові, а ще точніше — у пісенній

мові. У цьому особливо переконуєшся, коли читаєш цитовані видатним

діячем української культури Іваном Огієнком рядки з рїдномовного гімну

українських емігрантів, що його написав Спиридон Черкасенко:

 

 

 

О рідна мово, скарбе мій!

 

В мертвотних напастях чужини

 

Ти — мій цілющий, мій єдиний

 

Душі підбитої напій...

 

Що стосується єврейського етносу, то його душа аж ніяк не може міститися

у мові, бо євреї історично засвоювали мову того народу, серед якого вони

жили, — латинську, арабську, іспанську, італійську, німецьку тощо. Але

впродовж довгих сторіч діаспорного існування вони ніколи не втрачали

своєї релігії. Й дійсним втіленням душі єврейської етнічності завжди був

Талмуд.

 

Ось як пише про це вже згадуваний нами Сесіль Рот: "Після постійних

принижувань у повсякденному житті він (Талмуд. -- О.Н.) розкривав перед

ними (євреями. — О.Н.) новий світ, яскравий і спокійний, інше життя, що

так відрізнялося від жалюгідної реальності. Після того, як припинявся

черговий погром і стихали крики натовпу, що вчинив цей погром, єврей

повертався до руїн своєї домівки, знімав свій знак ганьби й знов

схилявся над пожовтілими сторінками. Він думками переносився у

вавилонські школи тисячолітньої давнини, й там його змучена душа

знаходила спокій"1.

 

Виходячи з вищесказаного, розуміючи неабияку роль етнічного в

індивідуальному житті, можна зробити висновок, що проблема безетнічності

фактично є проблемою безсоціальності й навіть антисоціальності. Цілком

можливим є припущення про те, що безетнічні особи експансивного нахилу

стають на шлях жорстокості, злочинності тому, що стосовно них не

"спрацьовує" регулятивно-обмежувальна функція етнічного. Що ж стосується

осіб пасивного, слабовільного нахилу, то вони найчастіше бувають

самотніми та схильними до самогубства тому, що стосовно них не задіяна

стабілізуючо-зберігальна функція етнічного.

 

Нарешті, підійдемо до проблеми з іншого боку, а саме: дамо відповідь на

кілька питань, що стосуються деяких важливих аспектів повносяжної

етнізації.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] 31 [32] [33] [34] [35]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ