UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія села Зінькова
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7407
Скачало382
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ки Грон в

Угорщині з танковим екіпажем знищив 8 ворожих танків, 5

бронетранспортерів, 270 німців. За це указом Президії Верховної Ради

СРСР йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

 

В період війни захищали свою Батьківщину земляки: Когут І.В., Смалюшок

П.О., Горохов П.І., Максимчук М.Б., які відзначені високими нагородами.

Антонюк П.В. був учасником оборони Бреста і нагороджений орденом

Червоного Прапора. Понад 750 жителів села нагороджені медалями і

орденами СРСР.

 

Окупанти завдали збитків селу на суму 24 млн. 906 тис. крб., 460 жителів

не повернулось з фронту.

 

 

 

МУЖНІСТЬ

 

 

 

Старшина запасу Павло Трохимович Писаренко любив у святкові дні одягати

свої бойові і трудові нагороди. Груди прикрашали зірка Героя Радянського

Союзу, ордени Леніна, "Знак Пошани", 7 медалей.

 

...Після закінчення війни демобілізований солдат сідає на трактор. Орав,

сіяв, вирощував і збирав хліб. Закінчивши курси, став шофером. З

вогником працював у Зіньківському відділені "Сільгосптехніка"

Віньковецького району. Заслужив авторитет, орден "Знак Пошани" і медалі.

Згодом трудився шофером, диспетчером, начальником Віньковецької

автобусної станції.

 

До бойового товариша приїжджав комбайнер з Кубані Андрій Логінов та інші

побратими. Було про що їм згадати.

 

...Пам'ятний бій в словацькому хуторі Камендін на правому березі річки

Грон. Бій тривав 10 годин і приніс славу гвардійському танковому корпусу

генерала Жданова.

 

Кожний клаптик братської чехословацької землі вони відстоювали так, як

волзькі береги, міста і села нашої Батьківщини.

 

Першим прокинувся того ранку командир танка, молодший лейтенант Іван

Борисов. Вийшов з бліндажа і милувався краєвидом.

 

З відром холодної води підійшов до нього старшина Павло Писаренко.

Вискочили без сорочки водій танка старший сержант Федір Логінов і

сержант Іван Бодаєв.

 

- Ану, Трохимовичу, хлюпни закордонної, — попросив командир танка,

підставляючи спину і голову. Ось і чудово! Закінчиться війна — весь

екіпаж запрошую до себе в Москву. Люблю її хлопці, нашу столицю, як

дівчину хорошу. Насамперед помиємось, потім на Красну Площу, потім у

Великий театр, а потім на весілля. Ех і дівчина чекає мене!

 

— Яка Москва, сам бачив. А хто не бачив нашої без крайньої тайги, той

нічого не бачив, — зауважив Бодаєв.

 

— В подолян теж є чим похвалитися, — кинув Писаренко. — ї квітучі сади,

і поля, і ліси. А про дівчат і казати нічого. До мене поїдемо! Дай,

Ваню, рушник.

 

Десь за невеликим лісом, де займали оборону німці, вгору злетіли

сигнальні ракети. В ту ж мить повітря наповнилося свистом і вибухами.

 

— До бою, хлопці!

 

Не встигли танкісти зайняти свої місця, як біля гусениці зупинився

мокрий від поту зв'язковий.

 

— Товаришу командир, каштан наказав будь-що прорватися на ту висоту і

окопатись! Німці в наступ пішли.

 

Залишаючи за собою клуби диму І пилюки, "Т-34" мчав полем. П'ятеро

десантників прилипли до броні. Ось і висота. На узліссі, на самій

вершині, молодший лейтенант наказав:

 

— За лопати, хлопці, і підгрібати грунт, замаскувати танк гілками.

 

Через півгодини з-за високого земляного насипу виглядала лише башта з

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] 13 [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ