UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія села Зінькова
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7417
Скачало383
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ка. Але той, замість розгляду

скарги, вчинив допити селянам, які підписали її. Селянський сход було

попереджено, що кожного скаржника чекає покарання 300-ми різками. І все

ж таки нову скаргу, надіслану до губернатора в грудні 1847 року,

підписало понад сто мешканців. У ній розповідалося про злиденне життя

зіньківців: денні "уроки" на панщині такі великі, що селянська сім'я

спроможна виконати їх лише за 2 дні напруженої праці, за найменшу

провину економ нещадно бив. Випасів для селянської худоби не було.

Ремісників посесор розоряв поборами. Так, гончарі сплачували йому по

20—30 копійок сріблом за горно. Але й цю скаргу не взяли до уваги.

 

Селяни не корились поміщикові, виступи їх тривали. Царські чиновники

змушені були розпочати слідчу справу, бо під скаргою стояло 163 підписи.

В 1849 році відбувся новий виступ селян Зінькова. Закликав до

непокорності та не виконувати панщину селянин Михайло Білик, його

заарештувала поліція. Виступи селян були жорстоко придушені. Намагаючись

запобігти піднесенню селянського руху під час польського повстання 1863

року, царський уряд 16 серпня видав указ, за яким всі державні селяни,

зокрема посесійні, переходили до розряду селян-власників. Зінківські

хлібороби за надільні землі мали сплачувати казні викупні платежі

протягом 47 років.

 

У 1872 році люстраційна комісія передала замок селянам. Тут містилися

органи місцевої влади. Оскільки замкові башти і будинок загрожували

костьолові, церкві та іншим будинкам, що стояли під горою, влада

вирішила знищити замкові мури і розпродати за 200 руб. населенню камінь

і дерево.

 

Ці руїни у 1898 році бачив проїздом київський історик Орест Левицький,

що опублікував в журналі «Киевская старина» замітку під заголовком

«Истребление древнего замка Подолии».

 

У 80-х роках 19 століття у Зіньків прибув виходець з Моравії Вацлав

Девішик. На руїнах старої «броварні» він збудував підвали для

відстоювання пива, встановив обладнання для розливу цього напою. До

речі, тут працювали спеціалісти, які знали секрети пивоваріння з Чехії.

 

«Весняну тишу сонячного містечка раптом прорізав заводський гудок», —

так повідомила про відкриття заводу губернська газета».

 

Завод випускав «мюнхенське» та інші види пива. За чудову якість,

прекрасні смакові властивості продукція отримала нагороди на

всеросійських виставках. Про це свідчить рекламний плакат, випущений у

Москві.

 

На заводі працювало 35 робітників. їх середньорічний заробіток складав

126 рублів. Наприкінці XIX століття в Зінькові було 611 дворів, 4842

жителі.

 

Багато мешканців жило з ремісництва і торгівлі. 1873 року, під час

перевірки казенною палатою господарського стану ЗІнькова, зафіксовано

118 крамниць та майстерень. Серед ремісників переважали шевці, чоботарі,

бондарі, каретники, мідники, ковалі та інші. Основана маса населення -—

селяни— займалися землеробством, а у вільний від польових робіт час —

візникуванням, вичинюванням шкур, виробництвом глиняного посуду.

 

Зіньківські гончарі славилися на Поділлі і за його межами чудовими

керамічними виробами. Розквіт гончарства пов'язаний з видобутком тут

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ