UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультові споруди Мукачівщини
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6222
Скачало464
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

іст. Коли міст піднімали, він

закривав собою ворота. Підступи до воріт Нижнього замку охоронялися

двома бастіонами, товщина стін яких 3,5 метра. На третій терасі

розміщувався Середній замок, обведений також сухим ровом. Пізніше був

перекинутий третій міст. Біля воріт височать два бастіони.

 

Від воріт до квадратного двору Середнього замку веде вузький коридор,

оточений дво- й трьоповерховими корпусами, які служили казармами для

гарнізону. Напроти в’їздних воріт - одноповерховий будинок, в якому жив

капітан фортеці. Біля цього будинку зліва знаходилася цистерна, куди

стікала питна вода, що подавалася з колодязя. Справа вузьким склепистим

тунелем вели сходи під одну з уцілілих башт Корятовича – на верхній

замок (акрополь), що розташований на вершині гори. Сюди вів потай ний

хід, вихід якого тепер замуровано. Верхня тераса підковоподібне

забудована триповерховими палатами, утворюючи великий двір, відкритий

лише з півдня в бік Середнього замку. У цих хоромах жили його володарі.

З південного сходу до хоромів прилягала замкова церква.

 

У замку понад 120 приміщень. З них, половина – житлові приміщення, а

друга половина відведена під каземати та склади.

 

Кожна з терас на випадок проникнення ворога в фортецю могла захищатися

самостійно. Головними оборонними засобами, крім природних, служили стіни

фортець і 9 бастіонів, де розташувалась артилерія.

 

Протягом віків замок не раз зазнавав нападу. Але взяти його припустимо

тогочасними воєнними засобами було майже неможливо. У1688 році після

облоги, яка тривала два з половиною роки, замком оволоділи австрійські

війська. Обороною керувала Ілона Зріні.

 

Після капітуляції замок перебудовувався. У відповідності до вимог

тогочасної воєнної техніки були знесені надто високі башти, які

виступали наперед і слугували хорошою мішенню для ворожої артилерії.

Тоді ж зруйнували і стару башту. Від цієї перебудови дуже змінився

зовнішній вигляд замку.

 

На початку ХVІІІ сторіччя знесли паланок і на його місці побудували

зовнішні укріплення, які обнесли ровом і водою. До наших днів від цих

укріплень залишилися лише сліди.

 

У 1789 році замок перетворили у тюрму для політичних в’язнів. В’язні

Мукачівського замку знаходилися в страшних умовах. Заковані в ланцюги, у

темних брудних казематах, що були заповнені пацюками, мученики вмирали

повільною смертю від голоду і тортур.

 

15 березня 1848 року В Угорщині почалася буржуазна революція для

завоювання національної незалежності. Революційно настроєні народні маси

Мукачівщини 2 травня 1848 року звільнили з казематів замку політичних

в’язнів. У честь цього на півкруглому бастіоні замку була посаджена липа

– “дерево свободи”. Липа росла І тільки ураган 21липня 1960 року звалив

старе дерево.

 

Після придушення революції замок у 1856 році знову перетворили на

в’язницю. За документами 1889 року у в’язниці замку було ув’язнено 19700

чоловік. У жовтні 1896 року міністерство юстиції угорського уряду

Австро-Угорщини, у зв’язку із тисячоліттям приходу угорців у Дунайську

низовину, закрило тюрму в Мукачівському замку. Він опустів, почав

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ