UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультові споруди Мукачівщини
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6203
Скачало463
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

пізній період у палаці розміщалася експозиція Мукачівського

краєзнавчого музею, заснованого відомим закарпатським археологом

Тивадором Легоцьким. Там була і канцелярія графа шен борна, де працював

юристом Легоцький.

 

Деякий час після Великої вітчизняної війни у стінах палацу розміщувався

штаб військового з’єднання Радянської Армії, потім тут містилася одна з

середніх шкіл міста.

 

Тепер господарями цього затишного палацу є обдаровані діти – з 1979 року

тут відкрито першу на Закарпатті дитячу художню школу. “Білий палац”

тепер у надійних руках.

 

4. Монастир на Чернечій горі

 

 

 

На Черничій горі на віддалі трьох кілометрів від монастиря , у лісі,

знаходиться печера довжиною до 25 метрів з чотирма ходами викопана вона,

першопоселеннями – монахами, подібно до Київських та Псковських печер.

 

Якщо в ХІ столітті на чернечій горі було поселення монахів, які могли

прийти з Анастасією дочкою Ярослава Мудрого, дружиною угорського короля

Андрія, то під час татарської навали його було зруйновано.

 

Документи засвідчують що засновником Мукачівського монастиря був

литовсько-руський князь Федір Корятович. Анатолій Кралицький в журналі

“Слово” 1874 року писав про існуючу легенду про Корятовича, на якого на

Черничій горі напав змій. Князь покликав на допомогу святителя Миколая з

обіцянкою побудувати в його честь храм. Змія було переможено. Ходячи

вздовж Латориці, Корятович гадав, де будувати храм. Тоді він побачив

серед ріки ангела, який показав йому на Чернечу гору. Тут князь

побудував монастирську дерев’яну церкву, невеличкий будиночок для

монахів і дав грамоту , якою забезпечив монастир виноградником, млином і

заповів, щоб його там, на горі, й поховали.

 

Першим ігуменом Мукачівського монастиря згадується Лука. Про нього

згадує 1458 року Матвій Корвин грамотою на право закріплення за

монастирем сіл Бобовище і Лавки. Період ігумена Луки можна вважати

епохою розквіту монастиря, адже з того часу розпочалася ведення

літопису, а монастир одержав право на свої володіння. Першим

Мукачівським єпископом грамотою від 31 липня 1491 року узаконюється

Йоан. Від пробував збирати десятину і з тих сіл, які були підпорядковані

Грушівській ставропігії, що загострило стосунки між монастирями.

 

У 1537 році Мукачівський монастир зруйновано війною між Габсбургами і

Семигородськими князями. Мукачево і його домінія переходили з рук в

руки. Тоді й загинула велика частина монастирських документів.

 

Відбудова монастиря проходила між 1538 і 1550 роками при єпископі

Василії І. Імператор Ферденанд І вважав церкву важливим фактором , через

який можна впливати на людей. Цим скористався єпископ Василій І,

одержавши грамоту імператора від І жовтня 1551 року, якою приписувалося

священикам платити єпископу «катедратикум». До того деякі православні

священики брали від своїх прихожан церковну данину грамотою від 15

березня 1552 року засуджувалося втручання магнатів у церковні шлюби.

Іншою грамотою дано дозвіл на будівництво млина на річці Латориця.

 

Пізніше єпископом був призначений Євфимій, прибічник семигородських

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ