UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультові споруди Мукачівщини
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6188
Скачало460
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

колишній Цвинтарній вулиці (нині

Пушкіна). Сьогодні на тому місці – перша середня школа ім. Пушкіна та

колишня дев’ятнадцята школа і ряд будинків. Коли це кладовище було

заповнено, то греко-католицький цвинтар відкрили на вулиці Тагловетвутцо

(сьогодні південна частина вулиці Горького). Це кладовище було закрито у

1873 році.

 

Римо-католицьке кладовище, відкрите у 1659 році, займало місце на при

шпитальній площі вулиці Шпитальній (нині Пирогова). У 1665 році воно

було обкопане ровом. Однак ці роботи викликали непорозуміння між

мешканцями міста греко-католицької конфесії, а потім незадоволення з

боку протестантів.

 

28 червня 1703 року, коли австрійці намагалися схопити Ференца ІІ

Ракоці, вони використали кладовище для воєнних цілей. Окупуючись,

солдати знайшли людські останки. Дізнавшись про це, римо-католицький

плебан Ференц Душек запротестував. На його вимогу міські власті виділили

ділянку під кладовище в кінці вулиці Киришвийч (нині Миру).

 

26 серпня 1849 року після підписання капітуляції, в Мукачівський замок

увійшов російський стрілецький батальйон Шліссельбурзького полку, який

повертався з Угорщини після проведення там революції. Російський генерал

Врангель після успішного взяття Мукачівського замку дав команду: на

найбільш високу башту фортеці підняти жовто-червоний прапор, який

означає: «кріпость здалась». Замкові ключі, які були передані йому

особисто, він відвіз у Петербург, де вони досі зберігаються в

Казанському соборі.

 

Скупчення великого війська на території міста і околиць викликало чимало

неприємностей. Залютувала холера, яка викошувала людей, втому числі й

солдат.

 

Громадяни міста часто бачили гарного російського полковника на чорному

коні. Це був командир Тобольського піхотного полку Костянтин Миколайович

Паліцин. Спілкуючись з хворими солдатами, і сам захворів на холеру. І в

день Успіня Пресвятої Богородиці 28 серпня 1849 року помер. За законами

того часу, тіло померлого передавалося землі в той день, коли людина

померла. Його одягнули в парадну форму й тіло розмістили в гарній труні.

 

В народі залишився спогад похорону полковника. За труною йшли його

бойові побратими і його кінь. Під час салюту кінь як вкопаний стояв над

могилою, а коли гріб було опущено в могилу, став на диби та із страшним

ревом галопом помчав у напрямку військових конюшень.

 

Могила полковника Паліцина знаходилася біля великого цвинтарного хреста.

А коли виникло питання про закриття кладовища на вулиці Цвинтарній,

сім’я полковника перевезла залишки тіла із Мукачева до Варшави.

 

З 25 серпня по 31 вересня 1849 року від холери в Мукачеві померло 229

російських солдатів. Їх поховали на греко-католицькому кладовищі по

вулиці Цвинтарній (нині Пушкіна). А зовсім неподалік, в бік залізничної

станції було розміщено ще одне кладовище по вулиці Шугар (нині Я.

Мудрого) .Зараз частина території колишнього кладовища стоїть у вигляді

невеличкого парку, а навколо жилі будинки та котеджі.

 

З 1873 року в місті існувала чимала єврейська громада, яка мала у своєму

розпорядженні старе єврейське кладовище. Воно було розташоване між

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ