UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПідсобні промисли та художні ремесла українців
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось22762
Скачало801
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

новитість ЇЇ творців —

художників, а й про технологічні можливості у виготовленні такої

кількості (близько 200) кольорів смальти, з якої створений цей шедевр XI

ст. Скло застосовувалося у будівельній справі. У побут, будівлю воно

ввійшло ще пізніше. Кількість майстерень з виробництва скла, так званих

гут, та виробів з нього постійно зростала. Виникали вони в багатих на

ліс місцевостях (з дерева виготовлявся поташ — обов'язковий компонент

для «варіння скла»). Вже в XVI — XVII ст. на Київщині, Чернігівщині,

Прикарпатті та деяких інших регіонах України їх було близько ЗО. Із

розплавленого скла при допомозі трубки або так званої понтїі методом

вільного видування майстри, застосовуючи декілька простих інструментів —

щипці, ножиці, виготовляли різноманітний посуд -— кухлі, чарки, штофи,

сули, баклаги тощо. Особливо цінувався фігурний посуд для різних міцних

напоїв, наприклад, якими користувалися в свята та з нагоди урочистих

подій. Із скломаси формували свічники, з неї виготовляли дитячі забавки

— баранці, півники, а також жіночі прикраси, передусім намисто. Віконні

шибки невеликих розмірів, переважно круглої форми, виробляли на тих же

гутах. Прямокутні шибки, як правило невеликих параметрів, робили із так

званої халяви — видутої із цієї ж скломаси у подобі циліндра і відтак

розрізаного на куски. У XVIII — початку XIX ст. широкою популярністю

користувався скляний посуд: різноманітні штофи, баклаги, чарки з

мальованими на поверхні візерунками — рослинно-квітковими композиціями,

рідше — побутовими сценами. Такі вироби були бажаним товаром у сусідніх

країнах, зокрема, в Росії, куди в XVII—XVIII ст. їх вивозили у значній

кількості.

 

Поступово речей утилітарного призначення, переважно посуду, виробляється

все більше, їх форми спрощуються, з них щезає декор. Вони втрачають риси

національної специфіки. Перехід у XIX ст. до заводського скловиробництва

зумовив занепад гутного склярства — воно не витримало конкуренції з

промисловим виробництвом. В свою чергу, ці підприємства на Україні

поступаються в суперництві за споживача із закордонною масовою і більш

дешевою продукцією. В другій половині XIX ст. традиції художнього скла

не розвиваються.

 

Відродилось гутне, тобто вільноформовине, художнє скло у післявоєнний

час. Велика заслуга у цьому не тільки М. Павловського, П. Семененка, Й.

Гулянського, котрі практично започаткували, вірніше, почали відроджувати

художнє склярство в артільному цеху Львова (згодом такі виникли у

Самборі, Стрию, Жовкві), а й таких дослідників, ентузіастів народного

мистецтва, як С. Вальницька, І. Гургула. їх співпраця з майстрами

сприяла відродженню забутих традицій. З 1960 р. художні вироби з гутного

скла, створені на підприємствах України (передусім у Львові —

кераміко-скульптурна фабрика, частково — фірма «Райдуга»), почали

здобувати світову славу, а майстри М. Павловський, Б. Валько, Д. Думич,

О. Гера, М. Тарновський, Я, Мацієїзський та інші сталії визнаними

творцями художніх виробів зі скла.

 

10. Художній метал

 

 

 

Археологічні відомості про початки художньої обробки металу на землях

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] 15 [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ