UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПідсобні промисли та художні ремесла українців
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось22779
Скачало801
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

лька тяжких колод і принаду. Звір, намагаючись дістати принаду,

зрушував сторожок і звалював на себе колоди.

 

Існували також спеціальні вовківні — виплетені з лози кругові лабіринти,

куди вовк легко заходив, шукаючи принаду, а вибратися вже не міг. На

Поліссі для виловлення лосів використовували слупу — відрізаний кусок

круглого дерева з видовбаною в середині діркою у формі пляшки. Запхавши

йогу в цю слупу, лось не міг її витягнути. На тхорів, куниць, горностаїв

та інших дрібних звірів ставили «підколоду», яка за будовою нагадувала

слупу. Звірів та птахів ловили такожза допомогою сітох, петель, що

встановлювали на стежках та водопоях звірів. Петлі ставили на «одушення»

та «підрив». У першому випадку звір сам затягував петлю, а в другому —

затягував зігнуте та зачіплене за вершок молоде дерево, до якого

прив'язували петлю. Намагаючись вирватися, звір витягав вершок з-під

сука іншого дерева, а це дерево, до якого прив'язана петля, л свою чергу

випрямлялось і піднімало звіра над землею.

 

Сітки були самоловними, тобто такі, в яких звірина сама запутувалась, і

підривні, коли, потягнувши за шнур, мисливці накривали або стягували

краї сітки, коли туди потрапляли звір чи птиця.

 

З кінця XVIІІ ст. використовували капкани («заліт») та різноманітні

механічні пристосування. Наприкінці XVIII ст. з'являються спеціальні

мисливські руїнниці з витим і висвердленим стволами, їло мали різні

назви — крем'япки, кріс, шомполка, одностволка, двосгнолім, курківка,

беікурківка. Шомполку з крем'яними запалами використовували сільські

мисливці до початку XX ст.

 

Борсуків та лисиць могли також викурювати з їхніх нір або розкопувати.

До вогнепальної зброї і різних механічних мисливських пристосувань було

придумано чимало спеціальних знарядь — «вабиків», які поділяються на

види: роги, ріжки, дудки, пищики та ін. Імітуючи голос звіра чи птаха,

мисливець «вабиком» накликав на себе дичину. Найдавніший спосіб

підваблювання полягав у вмінні імітувати звуки звірів і птахів голосом і

свистом. До способів мисливства належать І різні форми маскування

мисливця. В минулі часи з цією метою застосовували звірячі шкури, зелені

гілки дерев, трави тощо.

 

Для мисливства використовували різні породи спеціально підготовлених

собак. На сьогодні окремі види промислових звірів повністю знищені, а

деякі на грані знищення. Держава вживає заходи щодо збереження та

охорони тваринного світу. В цьому плані важливу роль відіграють природні

заповідники.

 

 

 

2. Рибальство

 

 

 

В письмових джерелах XIV — XVI ст. рибна ловля, торгівля рибою с одним з

вагомих занять населення України. Найбільшими центрами рибальства були

Дніпро та нижні гирлові частини рік півдня України, Полісся. За

літописними даними ХНІ ст., рибу вивозили з нижньої течії Дніпра, інших

місць Північного Причорномор'я до Галицького князівства. З Полісся

велику кількість риби транспортували в центральні райони Польщі. На

Поділлі, Волині, в Галичині вже з XIV ст. почали створювати водойми —

ставки для розведення риби. У XV—XVI ст. власники-шляхтичі вели активну

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ