UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПідсобні промисли та художні ремесла українців
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось22605
Скачало793
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

раїни мають локальні назви.

 

 

 

3. Вироби з дерева

 

 

 

Обробка дерева — важливе і необхідне заняття населення, починаючи від

будівництва житлових, господарських споруд і закінчуючи необхідними

речами домашнього вжитку (бочки, миски, ложки і т. д.), виготовленням

засобів транспорту: фір, саней, лодок, барж тощо. Сільські ремісники по

обробці дерева користувались обмеженими засобами праці: сокирою, ножем,

пилкою, яка ввійшла в побут у XVIII ст., та ін.

 

Процес обробки дерева поділяли на декілька стадій. Спочатку дерево

зрубували сокирою (пізніше його підрізували пилкою), потім розколювали

на плахи або дошки, тесали. Крім плах та дощок з круглого дерева робили

кісткове дерево (обтесане з чотирьох сторін), тобто балки, крокви, які

йшли на будівництво хат. Виникла професія теслів, котрі займались

спорудженням житлових та промислових будівель.

 

З XVI ст. розпочинається масове будівництво тартаків, що працювали за

допомогою води. Одночасно з тартаками основну масу дощок і балок

виробляли ручними пилами.

 

У великих масштабах розгорнулось виробництво будівельних дерев'яних

матеріалів у районах Українських Карпат та Полісся, які не тільки

забезпечували внутрішній ринок, а йшли також на експорт. Характеризуючи

лісову господарку періоду феодалізму, В. Лозинський писав: «Цілі ліси

плили до Гданська з польського дерева. Будувались флоти: ганзенські,

англійські, голландські. Решта йшла на ванчоси, клепки, фальби і

найбільше — на попіл».

 

У XIX ст. чимало будівельних матеріалів направляли Дністром до Чорного

моря.

 

У деревообробних промислах чільне місце посідало боднарство, тобто

виробництво з клепок бочок, цебрів, хлібних діж, відер різних форм,

бодень, скринь. Боднарство як самостійна галузь народного промислу було

розвинуте на Прикарпатті у зв'язку з транспортуванням солі. Бочки

виробляли декількох гатунків: скарбові, вендичні, ординаційні, з

уторами. Найповніші дані про їх виробництво маємо з 1773 р.

 

На Прикарпатті та в Карпатах найбільше виробляли ґонти і драниці.

Технікою цього виробництва володіло все чоловіче населення. Ремісник за

день, наприклад, виробляв 5 кіп довгих або 6,6 копи коротких ґонтів.

Ґонти та драниці продавали на внутрішньому ринку і направляли на експорт

в Угорщину і до Гданжа. Так, на кінець XVIII ст. щорічно у Гданськ

відправляли від 15 до 24 тис. кіп ґонтів. Дніпром до Одеси в 1840 р.

відправили 3615 000 ґонтів і 344 000 дранок. Як небезпідставне

стверджують деякі дослідники, у Карпатах щорічно виробляли мільярди

ґонтів.

 

Карпатські та прикарпатські селяни, які впродовж століть займались

обробкою лісоматеріалів, стали добрими теслями, їх досвід передавався із

покоління в покоління. Так, на початку XX ст. у с. Старі Богородчани з

900 чол. 350 були теслями та ґонтарями.

 

Будівництво річкових суден — важливий народний промисел — розпочалося в

ранньому середньовіччі та припинилось у другій половині XIX ст., коли

воно перейшло в руки капіталістів. Судна будували на Дніпрі, Дністрі,

Сяні, Бузі та інших річках і притоках. Уже в часи Київської Русі

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ