UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПідсобні промисли та художні ремесла українців
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось22610
Скачало793
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ої Русі

слов'яни мали цілком самобутні, досконалої конструкції човни. Про це

свідчать літописи і «Руська Правда», де згадуються човни, насади,

струги, кораблі та ін.

 

Запорізькі козаки плавали на човнах-чайках або, як їх Іде називали,

байдаках. Основою чайки був видовбаний з верби або липи човен, обшитий

дошками. Чайка досягала 60 футів довжини, 10—12 ширини і близько 12

глибини. До бортів прив'язували обводку з очерету чи рогози, яка

захищала човен від потоплення. Найпростішою формою українського човна,

яким користувались на невеликих ріках та озерах рибалки, був човен,

видовбаний з одної суцільної колоди.

 

У XVI ст. для перевезення вантажів та людей на ріках України

використовували різноманітні типи човнів — дубаси, шкути, комеги,

півком'яги, галери. Через ріки перевозили людей та вантажі паромами.

 

Торгівля не могла обійтися без річкового транспорту, тому, починаючи з

XVI ст., розпочинається масове будівництво різних типів суден. Однак для

цього в свою чергу необхідні були спеціальні будівельні матеріали —

борти, дранки, карпаки та кривулі. Борти — бруси довжиною 17—22 см,

товщиною до 8 см — виготовляли з ялиці, сосен, смереки, різали ручними

пилами з дерев, які мали діаметр щонайменше 65 см. Карпаки виготовляли з

ялиці, сосни, смереки; вони мали внизу діаметр 13—30 см, довжину 3—4 м.

З карпаків виготовляли основу судна, а з бортів — дно та борти.

 

Досить складна справа — заготовлення карпаків. Насамперед треба було

знайти дерево без сучків та галуззя висотою 8—9 м. Робітник вилазив на

верх дерева і свердлив його до середини. Переконавшись, що воно

доброякісне, його викопували. В люстрації Старосільської солеварні у

1565—1566 рр. зазначено: адміністрація купує шкути у шляхти, за які

платить по 15, 18, 20, а за деякі — 25 гривен. Шкути шляхта виробляла у

власних лісах, а в підданих купували дешевше — по 13—14 гривень.

 

Найбільше суден у XVI—XVII ст. будували на ріках басейну Чорного моря.

Але так само був поширений промисел на ріках басейну Вісли. Ось яке

повідомлення про цей промисел на річці Сян 1775 р.: «Всі спекулянти, які

живуть коло ріки Сян, в тому числі і ярославські міщани, живуть тільки з

будівництва суден, за які отримують значні прибутки». Так, за неповними

даними, тільки до Гданська у 1771 р. направлено 527 шкут, 101 комегу, 97

галер, 26 биків. Судна будували і на р. Віслі. Коли на початку XIX ст.

виникла торгівля з півднем України, то в басейні р. Дністер щорічно

будували близько 500 галер, значна кількість яких призначалась на

продаж.

 

Дерево, крім суден, сплавляли плотами — тратвами, дара-бами. Щорічно до

Гданська в середньому відправляли близько 277 плотів. Тільки в 1835 р.

на південь України Дністром сплавлено 159 плотів та 6 паромів з деревом.

 

Важливу роль у середньовіччі відігравав попіл. Його використовували для

вибілення полотна, оброблення шкіри, виробництва мила, фарб. Випалювання

попелу набуло масового характеру в Карпатах та Прикарпатті. Щорічно

вивозили у Гданськ 14000—23 000 бочок попелу. З нього виробляли поташ,

для чого будували спеціальні виробничі приміщення. Про зростання

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ