UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСільськогосподарська культура українців
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9776
Скачало523
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

рки тощо. Воно мало переважно

присадибний характер. Город ділився на плеса, грядки і капусники. Часто

на низьких місцях городу нарізався і підмет. Плесо в городі — це широка

довгаста ділянка; грядка — вузька, довга і висока; капусник — найнижче і

найвологіше місце в городі. Характерною рисою українського городу було

обсадження його ділянок соняшником, а також квітами.

 

Картоплю садили рядами, викопуючи в розпушеній землі заступом ямки з

таким розрахунком, щоб кущ від куща ріс на відстані близько аршина.

Копали восени заступом.

 

Буряки на городах сіяли та садили. Перевагу надавали садінню. Сіяв

буряки чоловік, а садила жінка, викопуючи ямки заступом, сапою (інколи

садили і розсадою).

 

Капусту українці завжди садили розсадою. У найзатишнішому місці, часто

під хатою, огороджувався ліскою з лози або очеретом невеликий розсадник.

Знизу накладався гній, а зверху — земля. Ранньою весною, часто коли ще

не зійшов сніг, у розсадники сіяли насіння капусти. Сходи на ніч

прикривали соломою або очеретом. Коли рослина випускала чотири листочки,

господиня висаджувала її під заступ рядами в грядці. Поки капуста не

прийметься, ЇЇ підливали.

 

Цибулю і часник селяни вирощували на низьких затишних і добре угноєних

ділянках. Подекуди садили також квасолю.

 

Під огірки відводились завжди добре угноєні грядки, які переважно

обсаджували гарбузами — встромляли по чотири—п'ять насінин зубками

вгору. На півдні України та на Полтавщині було розвинуте баштанництво; у

невеликій кількості сіяли мак, кріп, моркву, редьку, петрушку. Мак сіяли

ранньою весною, іноді, коли ще не зійшов сніг.

 

Найдавнішою системою обробітку грунту, відомою на території України з

часів трипільської культури, було мотичне землеробство, що

характеризувалось обробітком вручну великих постійних ділянок городнього

типу.

 

Приблизно в середині І тис. до н. е. у чорноземних степових і

лісостепових районах на основі застосування орних знарядь праці і

тяглової сили тварин виникла перелогова система, з якою починається і

польове землеробство — рільництво. У лісових районах наприкінці І тис.

до н. е. з появою залізної сокири та мотики, а також суховатки, сохи і

борони, мотична система почала переходити в підсічно-вогневу.

 

У І тис. до н. е. з поліпшенням якості обробітку грунту перелогова

система переходить в парову двопільну систему. З появою ж на Київській

Русі плуга виникає трипілля, що, крім карпатського регіону, стає

пасивною системою українського землеробства, а згодом перетворюється у

фактор, який гальмує розвиток сільського господарства.

 

Зміст трипілля заключався ось у чому. Вся земля ділилася на три рівні

частини: одна відводилась під пар, не засівалась (толока), на другій

сіяли озимину (царина) і на третій — ярину (ярина). Наступного року

толока розорювалась, на ній вирощували озиме жито або пшеницю, тобто

вона ставала цариною. Торішню царину після жнив орали на зяб і весною

засівали яровими культурами — царина ставала яриного, торішня ж ярина

ставала толокою.

 

В Карпатах упродовж середньовіччя існувала двопільна система обробітку

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ