UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСільськогосподарська культура українців
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9395
Скачало492
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

, огірки тощо. Воно мало переважно

присадибний характер. Город ділився на плеса, грядки і капусники. Часто

на низьких місцях городу нарізався і підмет. Плесо в городі — це широка

довгаста ділянка; грядка — вузька, довга і висока; капусник — найнижче і

найвологіше місце в городі. Характерною рисою українського городу було

обсадження його ділянок соняшником, а також квітами.

 

Картоплю садили рядами, викопуючи в розпушеній землі заступом ямки з

таким розрахунком, щоб кущ від куща ріс на відстані близько аршина.

Копали восени заступом.

 

Буряки на городах сіяли та садили. Перевагу надавали садінню. Сіяв

буряки чоловік, а садила жінка, викопуючи ямки заступом, сапою (інколи

садили і розсадою).

 

Капусту українці завжди садили розсадою. У найзатишнішому місці, часто

під хатою, огороджувався ліскою з лози або очеретом невеликий розсадник.

Знизу накладався гній, а зверху — земля. Ранньою весною, часто коли ще

не зійшов сніг, у розсадники сіяли насіння капусти. Сходи на ніч

прикривали соломою або очеретом. Коли рослина випускала чотири листочки,

господиня висаджувала її під заступ рядами в грядці. Поки капуста не

прийметься, ЇЇ підливали.

 

Цибулю і часник селяни вирощували на низьких затишних і добре угноєних

ділянках. Подекуди садили також квасолю.

 

Під огірки відводились завжди добре угноєні грядки, які переважно

обсаджували гарбузами — встромляли по чотири—п'ять насінин зубками

вгору. На півдні України та на Полтавщині було розвинуте баштанництво; у

невеликій кількості сіяли мак, кріп, моркву, редьку, петрушку. Мак сіяли

ранньою весною, іноді, коли ще не зійшов сніг.

 

Найдавнішою системою обробітку грунту, відомою на території України з

часів трипільської культури, було мотичне землеробство, що

характеризувалось обробітком вручну великих постійних ділянок городнього

типу.

 

Приблизно в середині І тис. до н. е. у чорноземних степових і

лісостепових районах на основі застосування орних знарядь праці і

тяглової сили тварин виникла перелогова система, з якою починається і

польове землеробство — рільництво. У лісових районах наприкінці І тис.

до н. е. з появою залізної сокири та мотики, а також суховатки, сохи і

борони, мотична система почала переходити в підсічно-вогневу.

 

У І тис. до н. е. з поліпшенням якості обробітку грунту перелогова

система переходить в парову двопільну систему. З появою ж на Київській

Русі плуга виникає трипілля, що, крім карпатського регіону, стає

пасивною системою українського землеробства, а згодом перетворюється у

фактор, який гальмує розвиток сільського господарства.

 

Зміст трипілля заключався ось у чому. Вся земля ділилася на три рівні

частини: одна відводилась під пар, не засівалась (толока), на другій

сіяли озимину (царина) і на третій — ярину (ярина). Наступного року

толока розорювалась, на ній вирощували озиме жито або пшеницю, тобто

вона ставала цариною. Торішню царину після жнив орали на зяб і весною

засівали яровими культурами — царина ставала яриного, торішня ж ярина

ставала толокою.

 

В Карпатах упродовж середньовіччя існувала двопільна система обробітку

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ