UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСільськогосподарська культура українців
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9414
Скачало492
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

увала двопільна система обробітку

землі. Всі поля ділили на дві половини: одну залишали під пасовища, іншу

засівали різними культурами (за вирішенням громади).

 

Малоземелля селян часто примушувало їх відходити від правильного

трипілля, впродовж кількох років засівати поля, не залишаючи пару, і

тільки коли земля виснажилась, давали частині поля «перебур'янити».

 

На півдні України широко застосовувалась і перелогова система. Третина

поля зоставалась з приблизно такою сівозміною: перший рік — пшениця,

другий — ячмінь, третій — пшениця, четвертий — озима пшениця або овес чи

жито. Після цього виснажену ділянку залишали на два і більше років на

переліг. У такій послідовності засівали й інші ділянки.

 

Подекуди на Поліссі та в Карпатах майже до кінця XIX ст. існували

залишки підсічно-вогневої системи обробітку грунту. Так, у Карпатах

селяни після польових робіт восени вирубували на корчі дрібний ліс, а

навесні його спалювали; потім на цій ділянці (пасіці) засівали жито і

розпушували її мотикою. Зібравши жито, викорчовували пні, угноювали й

орали. Селянські земельні наділи майже ніколи не були зосереджені в

одному масиві, вони розділялись на кілька ланів, в кожному з яких

нарізались ділянки окремим господарствам. Селяни дуже добре знали

особливості кожного клаптика своєї землі, особливості орних знарядь та

свої можливості. Обробіток грунту на Україні був переважно чоловічою

справою. Лише городом цілком і повністю займалися жінки.

 

Орали селяни поперемінне двома способами: у розгін в склад. Перший

спосіб полягав у тому, що починали орати з межі своєї ділянки,

прокладали борозну вздовж межі і другу борозну — вздовж протилежної

межі, потім — третю коло першої. Так, обійшовши гони, добиралися до

середини. Таким чином на середині поля утворювалася розплуга (розгін).

Наступного разу орати починали з середини ділянки і поступово доходили

до обміжків (вузька смуга між нивами), або до меж.

 

Щоб розпустити скибу, після оранки ріллю впоперек «ралили» ралом,

скородили «драпаком» або бороною. Коли було багато робочої худоби,

боронування могло проводитися одночасно з оранкою. Після оранки та

розпушення ріллі відразу ж приступали до сівби. На Україні побутувало

два типи ручної сівби: в один сів і в два сіви. При першому типі сіяч

крок за кроком ступав і сіяв зерно перед собою; при другому — він,

крокуючи невеликими зигзагами, кидав зерно то трохи ліворуч, то трохи

праворуч, тим самим вдвічі збільшуючи ширину засіяної смуги.

 

На більшості території України засіяні ниви обов'язково заволочували

боронами, інколи прив'язували до борон дерев'яні колодки, які розбивали

нерозпушені грудки і землю, або сіяли прямо по стерні, заволочуючи посів

бороною чи загортаючи ралом.

 

Селяни значну увагу приділяли догляду за посівами. На пшеницях, ячмені,

вівсі, горосі і т. д. такі бур'яни, як суріпок, горошок, кукіль,

виривали руками, а верхівки полину й осоту, що піднімались вище за

посіви, скошували косою. Руками проривали на сходах проса гірчак,

молочай, сосонку тощо. Для захисту проса і конопель від птахів ставили

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ