UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСільськогосподарська культура українців
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9370
Скачало489
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

і конопель від птахів ставили

опудала. Крім цього, щоб дикі голуби і горобці не висмикували із землі

конопляних сходів, їх огороджували кілками, а між ними натягували довгі

нитки, ставили солом'яні опудала.

 

Заорювання, як і засів, на Україні відбувалися завжди урочисто, з

цікавими звичаями та обрядами, які повинні були забезпечити добрий

урожай. Початок і кінець оранки й сівби супроводився багатим частуванням

усієї сім'ї, щоб урожай був багатий.

 

Початок жнив — зажинщина, зажинки — відзначався своєрідною святковістю.

Майже в кожному господарстві готувався святковий обід, і вся сім'я

виходила в поле обідати.

 

У жнива працювали всі. Спершу починали косити озимину, а якщо одночасно

поспівав ячмінь, то його косили вранці, поки є роса, щоб не випадало

зерно з колосків. Потім косили овес, яру пшеницю, просо і приблизно з ЗО

серпня (за старим стилем) гречку. Косили під стінку (обкос поля), під

п'ятку (низька стерня) тощо. Цю роботу виконували тільки чоловіки, а

жали майже завжди жінки.

 

Перші зрізані стебла збіжжя зберігали в кожній хаті, щоб жилось щасливо.

Скошене чи зжате збіжжя на всій Україні, за винятком півдня, зв'язували

у снопи «перевеслом», тобто скрученим жмутом стебел того ж збіжжя.

В'язали снопи і гребли жінки. Снопи спочатку клали в п'ятки (п'ять

снопів), а надвечір — у хрестики або полукіпки (тридцять снопів). На

Поліссі та в гірських районах Карпат, де часто випадали дощі, для

просушування снопи підвішувались на піраміду, складену з трьох

двометрових сучкуватих жердин. На півдні України скошене збіжжя в снопи

не в'язали, а згортали у валки, які потім складали в копи. Після

закінчення жнив зернові привозили на тік або в клуні. Поблизу току

збіжжя складали у стіжки та скирти. Перед молотьбою снопи іноді

просушували (тільки в північних районах Чернігівщини та Волині) в

осетях, влаштованих у клунях.

 

Молотили збіжжя різними способами. Починаючи з кінця XVIII ст. у

поміщицьких господарствах обмолочували спеціальними машинами —

молотарками (ручними, кінними і паровими). Поступово молотарки проникали

в селянське господарство, передусім до заможних селян, де

застосовувалась переважно кінна молотарка. Найдавнішим способом обмолоту

хліба був обмолот за допомогою ціпа.

 

Молотьба ціпом проводилась по-різному, залежно від місцевих

особливостей, а також від культур, які обмолочувалися. Взагалі на тік

клали два—три розв'язаних снопи, з яких вибивали зерно. Залежно від

кількості молотників молотили в один ціп, у два ціпи, в три ціпи, в

чотири ціпи.

 

На півдні України обмолот проводився за допомогою котка — кам'яного

циліндра з поздовжніми ожолобками. На добре накочений тік рівномірним

шаром накидали необмолочене збіжжя. У коток запрягали коней або волів.

На переднього коня сідав погонич-підліток. Починали молотити з

зовнішнього краю до центру.

 

У деяких районах зустрічався й архаїчний спосіб молотьби топтанням.

 

Обмолочене зерно провівали за допомогою фабричних віялок, млинків,

виготовлених селянськими майстрами, або за допомогою лопати та сита, а

солому складали в скирту або . стодолу. Провіяне зерно зберігалося в

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ