UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСільськогосподарська культура українців
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9766
Скачало522
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

нопель від птахів ставили

опудала. Крім цього, щоб дикі голуби і горобці не висмикували із землі

конопляних сходів, їх огороджували кілками, а між ними натягували довгі

нитки, ставили солом'яні опудала.

 

Заорювання, як і засів, на Україні відбувалися завжди урочисто, з

цікавими звичаями та обрядами, які повинні були забезпечити добрий

урожай. Початок і кінець оранки й сівби супроводився багатим частуванням

усієї сім'ї, щоб урожай був багатий.

 

Початок жнив — зажинщина, зажинки — відзначався своєрідною святковістю.

Майже в кожному господарстві готувався святковий обід, і вся сім'я

виходила в поле обідати.

 

У жнива працювали всі. Спершу починали косити озимину, а якщо одночасно

поспівав ячмінь, то його косили вранці, поки є роса, щоб не випадало

зерно з колосків. Потім косили овес, яру пшеницю, просо і приблизно з ЗО

серпня (за старим стилем) гречку. Косили під стінку (обкос поля), під

п'ятку (низька стерня) тощо. Цю роботу виконували тільки чоловіки, а

жали майже завжди жінки.

 

Перші зрізані стебла збіжжя зберігали в кожній хаті, щоб жилось щасливо.

Скошене чи зжате збіжжя на всій Україні, за винятком півдня, зв'язували

у снопи «перевеслом», тобто скрученим жмутом стебел того ж збіжжя.

В'язали снопи і гребли жінки. Снопи спочатку клали в п'ятки (п'ять

снопів), а надвечір — у хрестики або полукіпки (тридцять снопів). На

Поліссі та в гірських районах Карпат, де часто випадали дощі, для

просушування снопи підвішувались на піраміду, складену з трьох

двометрових сучкуватих жердин. На півдні України скошене збіжжя в снопи

не в'язали, а згортали у валки, які потім складали в копи. Після

закінчення жнив зернові привозили на тік або в клуні. Поблизу току

збіжжя складали у стіжки та скирти. Перед молотьбою снопи іноді

просушували (тільки в північних районах Чернігівщини та Волині) в

осетях, влаштованих у клунях.

 

Молотили збіжжя різними способами. Починаючи з кінця XVIII ст. у

поміщицьких господарствах обмолочували спеціальними машинами —

молотарками (ручними, кінними і паровими). Поступово молотарки проникали

в селянське господарство, передусім до заможних селян, де

застосовувалась переважно кінна молотарка. Найдавнішим способом обмолоту

хліба був обмолот за допомогою ціпа.

 

Молотьба ціпом проводилась по-різному, залежно від місцевих

особливостей, а також від культур, які обмолочувалися. Взагалі на тік

клали два—три розв'язаних снопи, з яких вибивали зерно. Залежно від

кількості молотників молотили в один ціп, у два ціпи, в три ціпи, в

чотири ціпи.

 

На півдні України обмолот проводився за допомогою котка — кам'яного

циліндра з поздовжніми ожолобками. На добре накочений тік рівномірним

шаром накидали необмолочене збіжжя. У коток запрягали коней або волів.

На переднього коня сідав погонич-підліток. Починали молотити з

зовнішнього краю до центру.

 

У деяких районах зустрічався й архаїчний спосіб молотьби топтанням.

 

Обмолочене зерно провівали за допомогою фабричних віялок, млинків,

виготовлених селянськими майстрами, або за допомогою лопати та сита, а

солому складали в скирту або . стодолу. Провіяне зерно зберігалося в

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ