UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПам’ятки трипільської культури на території Барського району
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6901
Скачало460
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

липко В. П. Відбитки тканин на

кераміці з пізньотрипільського поселення Ялтушків на Поділлі //

Подільська старовина: Збірник наукових праць. – Вінниця, 1998. - С.

29-40..

 

Дана робота є лише незначною частиною огляду археологічного матеріалу по

трипільській культурі Барського району, але, нажаль, це все що вдалося

вивчити дослідникам, так як археологічні дослідження в наш час

переживають дуже складне становище, пов’язане з багатьма проблемами.

 

1. Ходаки

 

 

 

У 1983 р. Вінницьким загоном Лісостепової Правобережної експедиції

Інституту Археології Академії Наук України: Б.В. Магомедов, С.М. Рижов,

Б.І. Лобай - та співробітниками Вінницького краєзнавчого музею велися

розкопки трипільських поселень біля села Ходаки Енциклопедія

трипільської цивілізації. – К., 2004. - Т. І. – С. 566;. Поселення

знаходиться у 2,5 км на південний захід від села (ур. Дубки), та займає

схили плато, яке переходить до заплави річки (лівий берег). Поселення

має площу біля 7 га - 400 м південного заходу на північний схід та

150-200 м з північного заходу на південний схід, тобто воно займає

тільки східні схили плато. Судячи з того, що на поверхні зафіксовані

залишки глинобитних жител, поселення мало «класичне» кругове планування.

Кілька «площадок» у північній частині поселення було частково зруйновано

траншеями газопроводу Уренгой-Ужгород Рижов С. М. Дослідження

трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї //

Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93..

 

У південно-східній частині поселення при допомозі геомагнітної розвідки

вдалося виявити залишки невеликого глинобитного житла у вигляді шару

обпаленої глини, що залягав на глибині 30-45 см від поверхні на межі

чорнозему та гумусованого суглинку. Житло мало прямокутну в плані форму:

довжина — 6 м, ширина — 4м. Товщина культурного шару — 15-20 см.

Обпалена глина залягала суцільним шаром, що розтріскався на невеликі

аморфні шматки. У верхній частині ці шматки зберігали відбитки пальців у

вигляді мазків — сліди загладжування поверхні обмазки. Глина, не

дивлячись на значну домішку полови, щільна, з високим, аж до шлаку,

ступенем випалу. Проте випал нерівномірний по площі, а по периметру

житла зустрічались ділянки глиняної «крихти». Залягання обмазки не було

горизонтальним, деякі шматки знаходились на ребрі та у перевернутому

положенні. Ніяких деталей інтер’єру на поверхні обмазки не зафіксовано.

Розборка «площадки» показала, що шар глини намазувався на дерев’яний

настил, про що свідчать відбитки вузьких плах та жердин у нижній частині

обмазки. Орієнтовані відбитки хаотично, але вдалося прослідкувати

домінуючий напрям — з півночі на південний схід, тобто перпендикулярно

довжині будівлі. Товщина обмазки була не однакова на всій площі.

Найбільш масивні шматки (7-10 см) знаходились у східній частині та по

периметру житла, в центрі ж товщина не перевищувала 5 см. В розломах

шматків глини чітко видно, що найвищу ступінь випалу глина отримала в

нижній частині, що краще фіксується в центрі «площадки». Помічена

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ