UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПам’ятки трипільської культури на території Барського району
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7176
Скачало481
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

о В. П. Відбитки тканин на

кераміці з пізньотрипільського поселення Ялтушків на Поділлі //

Подільська старовина: Збірник наукових праць. – Вінниця, 1998. - С.

29-40..

 

Дана робота є лише незначною частиною огляду археологічного матеріалу по

трипільській культурі Барського району, але, нажаль, це все що вдалося

вивчити дослідникам, так як археологічні дослідження в наш час

переживають дуже складне становище, пов’язане з багатьма проблемами.

 

1. Ходаки

 

 

 

У 1983 р. Вінницьким загоном Лісостепової Правобережної експедиції

Інституту Археології Академії Наук України: Б.В. Магомедов, С.М. Рижов,

Б.І. Лобай - та співробітниками Вінницького краєзнавчого музею велися

розкопки трипільських поселень біля села Ходаки Енциклопедія

трипільської цивілізації. – К., 2004. - Т. І. – С. 566;. Поселення

знаходиться у 2,5 км на південний захід від села (ур. Дубки), та займає

схили плато, яке переходить до заплави річки (лівий берег). Поселення

має площу біля 7 га - 400 м південного заходу на північний схід та

150-200 м з північного заходу на південний схід, тобто воно займає

тільки східні схили плато. Судячи з того, що на поверхні зафіксовані

залишки глинобитних жител, поселення мало «класичне» кругове планування.

Кілька «площадок» у північній частині поселення було частково зруйновано

траншеями газопроводу Уренгой-Ужгород Рижов С. М. Дослідження

трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї //

Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93..

 

У південно-східній частині поселення при допомозі геомагнітної розвідки

вдалося виявити залишки невеликого глинобитного житла у вигляді шару

обпаленої глини, що залягав на глибині 30-45 см від поверхні на межі

чорнозему та гумусованого суглинку. Житло мало прямокутну в плані форму:

довжина — 6 м, ширина — 4м. Товщина культурного шару — 15-20 см.

Обпалена глина залягала суцільним шаром, що розтріскався на невеликі

аморфні шматки. У верхній частині ці шматки зберігали відбитки пальців у

вигляді мазків — сліди загладжування поверхні обмазки. Глина, не

дивлячись на значну домішку полови, щільна, з високим, аж до шлаку,

ступенем випалу. Проте випал нерівномірний по площі, а по периметру

житла зустрічались ділянки глиняної «крихти». Залягання обмазки не було

горизонтальним, деякі шматки знаходились на ребрі та у перевернутому

положенні. Ніяких деталей інтер’єру на поверхні обмазки не зафіксовано.

Розборка «площадки» показала, що шар глини намазувався на дерев’яний

настил, про що свідчать відбитки вузьких плах та жердин у нижній частині

обмазки. Орієнтовані відбитки хаотично, але вдалося прослідкувати

домінуючий напрям — з півночі на південний схід, тобто перпендикулярно

довжині будівлі. Товщина обмазки була не однакова на всій площі.

Найбільш масивні шматки (7-10 см) знаходились у східній частині та по

периметру житла, в центрі ж товщина не перевищувала 5 см. В розломах

шматків глини чітко видно, що найвищу ступінь випалу глина отримала в

нижній частині, що краще фіксується в центрі «площадки». Помічена

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ