UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВідображення традиційного українського світогляду в загадках
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9536
Скачало531
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

казали: то-то ми, то-то ми (ціпами хліб

молотять); Два голуби летять; цмок, цмок об носок (те саме). Іноді

загадки виявляли іронічне ставлення мешканців однієї місцевості до

інших: «Що то за земля, де мільйон загадок, а нема одгадок?» ( загадка

села Глибохори, Турківського району, Львівської області про село

Карпатське, що знаходиться неподалік). Відповідно до актуальної

проблематики загадки часто відігравали роль виразника цієї події, явища

чи епохи : Ой,де ж та країна, що тридев`ять земель, за синім морем, де

край пролитий нашим горем,а тії люди Хреста не шанують, а тільки оком

ворожим на здобич чатують? ( Османська імперія, що на той період була чи

не найбільшою загрозою для місцевого населення, загадка XVI ст.,

викладена в народній пісні «Про козака – степовика»): По степам ганяє,

круків лякає, православних убиває, малих діток нечемних в полон забирає(

Ця загадка – страшилка про татарина цілком достовірно передає острах

простого люду до татар, які на той час здійснювали набіги). Ось чому так

вдало використовуються загадки з давніх часів в літературі. В

український літературі загадками або близькими до них реченнями

користувалися письменники в XVII ст. Так, І. Галятовський одну із

проповідей свого «Ключа разуменія» (Київ 1659) побудував на запитанні,

взятому з «Притчей Соломонових»: «Що є латвішого в світі, ніж шлях орла

в повітрі, змії на камені і корабля на морі?»

 

У XVIII ст. обробляв у віршах загадки автор поширеного підручника

поетики Аполос Байбаков (1745 – 1801). В український літературі середини

ХІХ ст. М. Костомаров обробив казку – загадку про мудру

дівчину-семилітку в своїй п`єсі «Загадка». Літературно обробляв народні

загадки Л. Боровиковський. Використовували народні загадки й українські

письменники Л. Глібов, О. Федькович, І. Франко, С. Васильченко та ін.

Л.Глібов уже на схилі свого життя обробляв українські народні загадки в

своїх віршах. Він здебільшого розширює і художньо деталізує побутове тло

загадок, іноді вводить у розповідь і своїх юних слухачів (читачів), і

старого діда-оповідача. Внаслідок цього загадки Л. Глібова

перетворюються в досить просторові поетичні твори з селянського життя.

П.Тичина увів елементи загадок у свої «Пастелі». В п`єсі – казці для

дітей А. Шияна «Котигорошко» герой одгадує загадки, які йому загадує

Водяник-Смертоносець. Все сказане доводить велике значення цього виду

народної творчості - наукове, художнє, педагогічне. Отже, синтаксична і

композиційна будова більшості народних загадок чітка, струнка. Загадки

майже не знають складних синтаксичних форм, майже не мають сполучників.

Всі ці і інші риси поетичного оформлення народних загадок скеровані на

найяскравіше, найстисліше висловлення їх змісту, на легке запам`ятання і

поширення серед народних мас.

 

Висновок

 

 

 

Згідно усього переліченого можна зрозуміти, що загадки відображають

матеріальний і духовний світ людини. З них ми можемо довідатися про

віднесення насіння до явищ, подій тієї доби. Це ніби досконалий

ілюстратор у вир минулого, а крім цього будівничий майбутнього, адже

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ