UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтнографічний район Карпат
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось8072
Скачало426
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

а не

пов’язується) на голову, а також чоловіча сорочка з розрізом іззаду.

 

Культурно-побутові особливості населення Закарпаття позначені деяким

впливом сусідніх народів: так звана волоська сорочка з чотирикутним

вирізом нагадує молдавську (не слід плутати волохи - молдовани і валахи

- румуни). На Закарпатті до початку ХХ ст. збереглися будівлі кількох

сімей в одному подвір’ї, відомі ще з описів ХVІІІ ст. Типовим для

закарпатців є народний верхній одяг з ворсу гуня, який має плащеподібну

форму і поширений також серед угорців. Збереглося також кілька видів

короткого чоловічого і жіночого верхнього одягу: уйош, сірак, кожух

(губа) без рукавів. Дівчата носили гірляндочки з квітів (косиці) над

вухами - традиційна прикраса. Набедреним одягом жінок є лише фартух

(плат), який закриває сорочку тільки спереду. З Їжі тут цікаві ячні

коржики. Землеробство, як і в горах, підсічно-вогневе. Бойки живуть на

Івано-Франківщині; у південно-західній частині Рожнятівського району та

в Долинському районі (за винятком його північної частини); на Львівщині:

у Воловецькому, на півночі Міжгірського і Великоберезнянського районів;

в Закарпатській області. Самі бойки цю назву не люблять, дехто вважає її

глузливою, тому віддають перевагу назві верховинці. Дослідник С.

Верхратський виводить назву бойків від діалектної частки бойє, яку вони

вживають у значенні “так". “Руська трійця” - Маркіян Шашкевич, Іван

Вагилевич та Яків Головацький - вважали бойків нащадками кельтських

племен, які з VI ст. до н. е. жили в Центральній Європі, а близько І ст.

н. е. перейшли на Балкани. Археологи стверджують, що в басейнах рік

Тиси, Дністра, Західного Бугу, а також Прип’яті, Дніпра, в Криму є

пам’ятки кельтського походження. Як видно, територія бойків також

позначена кельтськими пам’ятками. Мовознавці назву бойків пов’язують з

антропонімом (прізвище чи ім’я) Бойко, яке в слов’ян було поширене з

дуже давнього часу.

 

Для поселень бойків дуже характерний замкнутий двір, де будівлі

розташовані в одну лінію. Клуня називається боїско. Оригінальний

стародавній звичай мали жінки для укладання волосся. У буденні дні

заміжні жінки від закладених під очіпок кіс відділяли по пасму волосся з

обох боків так, щоб воно спускалось на груди. На свята ж волосся

повністю розпускалося на спину, навіть якщо воно було довшим, ніж до

пояса. Розпущене волосся покривали півкою, давнім видом намітки

(прямокутне полотно або перкаль з вишивкою на одному з країв). Чоловіки

також носили довге розпущене волосся, яке іноді заплітали в дві коси -

це було дуже архаїчне явище, зафіксоване тільки у бойків. Жіночі сердаки

без рукавів такі ж, як і в лемків та болгар. Жіноча сорочка складається

з двох частин: верхня дуже коротка, відокремлена від нижньої - подолки.

Чоловічий сердак довший від гуцульського, з вусами, більше схожий на

свиту.

 

Гуцули живуть на Івано-Франківщині: південь Надвірнянського, Косівського

та Верховинського районів; в Чернівецькій області: в Путильському та на

півдні Вижницького районів; в Закарпатській області переважно в

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ