UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтнографічний район Карпат
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось8069
Скачало426
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

сті переважно в

Рахівському районі.

 

Походження назви гуцулів досі викликає дискусії серед вчених.

Найпоширеніші гіпотези - від молдавського гуц, гоц, що означає

“розбійник”. У ХVІІ - ХVІІІ ст. серед гуцулів було чимало опришків -

повстанців, народних месників. На думку Дмитра Зеленіна це слово

позначало партизанів, тобто “благородних розбійників". Мовознавці

пов’язують цю назву з дієсловом кочувати через форми кочул, гочул, що не

зовсім переконливо. Немає також достатніх аргументів на підтвердження

гіпотез про походження цієї назви від назви тюркського племені уци, або

давньоруського племені уличі. Отже, назва досі лишається не зовсім

зрозумілою. Самі гуцули не називають себе цим словом, яке, можливо, в

давнину було для їхніх предків образливим.

 

Володимир Шухевич писав: “Всім укладом свого життя, своїми нравами і

звичаями гуцули відрізняються від своїх співвітчизників, що живуть у

Карпатах і далі на захід. Зокрема, гуцульський костюм являє собою

особливе й видатне явище; більш за все він відзначається великою

кількістю металічних прикрас, що дуже красиво виділяються на

темно-червоному фоні їхнього одягу”.

 

Оригінальність культури гуцулів стала причиною гіпотез про походження їх

від кавказців, котрі змішалися з українцями (Федір Вовк), або фракійців.

Володимир Січинський знаходить в гуцульській архітектурі чимало спільних

рис із культурою давніх етрусків. Архаїзм давніх гуцульських будівель

полягає насамперед у типовому замкненому подвір’ї - своєрідній фортеці,

яка має тільки ворота і хвіртку. Кожна гуцульська хата нагадує

своєрідний музей народного мистецтва: всі речі повсякденного вжитку

(посуд, меблі, килими, одяг, зброя) прикрашаються різноманітними

візерунками, різьбою, вишивками, художнім розписом тощо.

 

Живучи в горах, гуцули не забули землеробства, тим більше, що в жнива

вони спускалися в долини на заробітки. Землеробська термінологія гуцулів

уся слов’янського походження, тоді як термінологія тваринництва має

багато слів волоського (молдавського) походження: бербениця - діжка:

бриндзя; будз - назви сирів; деякі назви рослин і тварин.

 

Типові гуцульські прикраси клокічки - намисто з плодів, яке носять як

жінки, так і чоловіки. Можливо, в давнину воно було ритуальним або

оберегом. Нараквиці - чоловічі та жіночі прикраси у вигляді браслетів,

плетених з вовни, прикрашених геометричним орнаментом. З часів Київської

Русі збереглися жіночі чільця - налобні прикраси. Згарди - литі з металу

хрести, нанизані на ремінець, які носять жінки, не зустрічаються більше

ніде в Європі. Лише в гуцулів зберігся плащевидний ритуальний одяг

нареченої гугля, який нагадує давньоруське корзно.

 

Особливі й гуцульські штани: холоші вишиваються із зворотного боку

яскравою вовною, а потім вивертаються вишивкою наверх. Сорочка носиться

поверх штанів. Онучі та шкарпетки (капчурі) вишиваються по краях. Жінки

носили доколінниці - ногавиці з білого сукна (в холодну пору року).

Доколінниці - стародавніші від жіночих штанів. Гуцулки також носили

головні перемітки - убруси. Безрукавний одяг називався: гугля, гуня,

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ