UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтнографічний район Карпат
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось8097
Скачало431
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Безрукавний одяг називався: гугля, гуня,

манта, чуга.

 

Характерна дівоча налобна прикраса, схожа на давньоруські рясна,

потребувала багато праці і була святковою. Її готували всі дівчата й

жінки для старшої дочки: поки старша не виходила заміж, молодші не мали

права вдягати цей головний убір.

 

Етнографічний район Карпат і Прикарпаття має ще історичну назву

Галичина. У Х - ХІ ст. вона входила до складу Київської Русі. В ХІІ ст.

тут було Галицьке князівство, а ХІІІ - XIV ст. Галицько-Волинське. Отже,

нині територія Галичини точно не визначена. Крім того, Галичиною

називалися у пізніші часи й землі, що входили до інших держав (Польщі,

Австрії). Нині Галичиною прийнято вважати території Івано-Франківської,

Львівської, Тернопільської, Чернівецької областей. Частину етнографічних

груп цих областей ми вже розглянули, тому далі мова піде про райони,

перехідні між Поділлям і Гуцульщиною.

 

Назву Галичина пов’язують з племенами Геродотових алазонів (галізонів).

Геродот розмістив їх у межиріччі Дніпра й Південного Бугу, нині це

територія Вінницької та Київської областей. Отже, така гіпотеза була б

правомірною, якщо припустити, що ці племена перемістилися на захід.

Цікавою гіпотезою є думка Олексія Стрижака про кельтське походження

назви і самого населення Галичини. Це підтверджується багатьма

топонімами та етнонімами спільного походження як у Галичині в Україні,

так і в Галлії у Франції, в Галатії у Малій Азії, тобто на всьому шляху,

який подолали ці племена. Греки називали кельтів галатами, римлянм -

галлами. Цікаво й те, що в південній Галлії є історична провінція

Руссийон, столицею якої було місто Русцино, а трохи північніше - м.

Рутени (теперішнє Родез), населення якого ще і нині називає себе

рутенами.

 

Галицьке Прикарпаття є перехідним етнографічним районом між Карпатами та

Поділлям. Зберігаючи основні риси культури, спільні з населенням Карпат,

Галицьке Прикарпаття має й свої оригінальні особливості. До наших днів у

Чернівецькій області збереглися хати-мазанки, які можна вважати

поліпшеним варіантом трипільських будівель: стіни, стеля, піл для

спання, двері й лави - все це виплетене з лози. На Тернопільщині

переважають садиби на кількох терасах: на верхній - хата, на нижній -

господарські будівлі. Такого типу забудови характерні також і для

Поділля.

 

Одяг жінок відрізнявся від одягу інших регіонів тим, що жінки тут не

носили керсета, замість нього була коротенька безрукавка з перехватом на

талії - камізелька. Чоловічий одяг - полотнянка, опанча з відлогою -

особливо не відрізнявся від подільського. Жіночий кожушок кабат -

кофтоподібний одяг приталеного крою, близький до закарпатського сіряка.

Дівчата заплітали коси в дрібушки. На весіллі у молодої відтинали косу -

звичай дуже архаїчний. Головний убір дівчат вінчик.

 

У цьому регіоні можна виділити дві етнографічні території: Буковину і

Покуття, які мають свої локальні особливості. Назва Буковини походить

від назви дерева бук, буковий ліс. Така назва зафіксована у грамотах

молдавських господарів з XIV ст. Нині південна Буковина належить до

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ