UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія села Порик
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12266
Скачало432
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ати свої права в боротьбі. В 1712 р. відбулися виступи в

Хмільницькому старостві. Можливо в ньому брали участь жителі Соломірки і

Клитищ. Сваволя польського панства викликала щоразу більше обурення

люду. Тих, хто брався до зброї у боротьбі проти гноблення, називали

гайдамаками. Гайдамацький рух на Поділлі почав формуватися на півдні.

 

З кінця 20-х рр. гайдамацький рух на Поділлі набирає великого розмаху, в

ньому особливо активну роль відіграють найбільш обездолені селяни,

міщани і козаки. В 1729 р. запалали шляхетські маєтки в околицях

Брацлава і Вінниці. Крім полку Верлана, успішно діяли також інші загони

гайдамаків під проводом Гриви, Перехреста, Медведя, Моторного, Соцька.

Їх загони громили шляхту в околицях Бару, Вінниці, Літина, Брацлава,

Хмільника Наш край. Вінниця, 1997, с. 67. . Незважаючи на придушення

військами народного повстання, в другій половині 30-х р. боротьба не

припиняється. В 1736 р. в східних районах Брацлавщини діяв Медвідь.

 

Нова хвиля гайдамацького руху охоплює Поділля в кінці 40-х років XVIIІ

ст. Восени 1747 р. проти нього було кинуто регулярні польські війська.

На початку 1749 р. шляхта благала коронного гетьмана розмістити хоругви

під Летичевом, Хмільником та іншими містами, бо в цих повітах страшенно

лютували гайдамаки Чорний М. Гайдамацька криниця / в селі Порик

Хмільницького району/Вінницька правда, 16 серпня 1964р. . Лише при

допомозі царських військ у кінці 1750 р. польській шляхті вдалося

придушити нову хвилю гайдамаччини. Поява весною російських військ на

Правобережній Україні начебто для боротьби з конфедератами викликала

нову хвилю гайдамаччини – Коліївщину, яку очолили Залізняк та Гонта.

Польсько-російські карателі придушили це повстання, жорстоко закатували

його ватажків та учасників.

 

Після придушення народного повстання на Поділлі, як і на Правобережній

Україні в цілому, спостерігалося подальше зростання фільваркового

господарства та посилення експлуатації селян. Ще в 40-х р. XVIIІ ст. на

Поділлі завершився процес колонізації краю з посиленням експлуатації

селян і збільшенням відробіткової ренти. В 40–50-х роках різко

збільшується кількість фільварків і у Хмільницькому старостві. В 70–80-х

роках помітно збільшується панщина, яка за винятком південних районів

Поділля, зросла до 180–250 днів на рік. В наслідок швидкого розвитку

фільваркового господарства помітно зменшуються селянські землеволодіння.

Негативно на становищі селян позначилося свавілля орендарів маєтків.

Таке свавілля було у Клітищах, а в Соломірці, де земля належала

королівській короні Є. Сицинський «Труды». Выпуск ІХ. К.-П. 1901.,

чиновники менше притіняли селян. Поширюється все більше процес зубожіння

селян. Більшість селянських господарств належали до категорії одно

тяглових і безтяглових. Найбільшу групу становили господарства без

робочої худоби (в умовах тодішньої техніки обробітку землі потрібно було

до плуга мати і волів) та мало було в селах халупників і коморників.

Внаслідок відсталих методів господарювання врожайність зернових

становила 30–40 пудів збіжжя з десятини. З цієї ж причини Поділля не

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ