UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія села Порик
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12241
Скачало432
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

і щастя, але не тим кому потрібно. «Польща впала – та й нас задавила, –

казав Шевченко. Впала Польська держава, але доля українців не

поправилась з того – особливо в тих українських землях, що відійшли під

Росію…В землях, які відійшли з-під Польщі під Росію, нічим не стало

легше українському народові. Навпаки, сильна рука нового, російського

начальства надала пануванню польського пана над українським хлопом ще

більшої моди і певності, якої не мало воно за безсилої, розколиханої

держави Польської…Власть поміщика над мужиком під новим пануванням

дійшла до такої моди, якої не мала за польських часів. Тоді гайдамацькі

напади і селянські повстання спиняли розвій панської власті; Тепер за

воєнними командами російськими, за великої поліцією польський пан не

боявся нічого і міг тягнути з мужика стільки соку, скільки хотів…» М.

Грушевський. Ілюстрована історія України. – К. 1992. – с. 477

 

В ХІХ ст. Подільська губернія займала площу 42019,1 кв. км. і складалася

згідно указу 1804 р. з 12-и повітів. З цим указом Хмільник – позаштатне

місто Літинського повіту, до якого ввійшли села Соломірка і Клітища.

Адміністративні функції губернії знаходилися в руках губернатора, який

очолював губернське управління, що містилося у Кам’янці-Подільському.

Йому були підпорядковані губернська судова палата, повітові справники,

станові пристави та інші установи. На початку ХІХ ст. в губернії

проживало близько 1258 тис. осіб. Порівнюючи з іншими районами

російської імперії, на Поділлі залишався найбільший відсоток залежних

селян. Майже усі кріпаки виконували панщину, лише 3,7% селян сплачували

оброк.

 

Довготривале панування польської шляхти зумовило економічну відсталість

Поділля, консервацію його аграрної структури. Загалом наприкінці XVIII –

у першій половині ХІХст. Поміщицьке господарство України, що

ґрунтувалося на праці закріпаченого селянства, переживало занепад. Старі

форми господарювання не відповідали вимогам часу, а нові поміщики

впроваджувати не наважувалися. Сільське господарство опинилося у важкому

перехідному стані, який називається кризою. Криза була провісницею

великих змін в Україні.

 

В цілому нова влада застала на подільських землях сільське господарство,

основи якого становила кріпосницька праця, яке було малопродуктивним.

Панівною в землеробстві залишалась відстала за своїм характером система

– здебільшого з неправильним чергуванням озимих, ярих та пару,

недостатнім угноєнням полів. Як свій наділ, так і землю поміщика селяни

обробляли власним плугом, зерно сіяли в основному вручну, збирали врожай

серпами і косами, обмолочували ціпами. Недосконале сільськогосподарське

знаряддя, нестача у селян тягла, стихійні лиха (посухи, заморозки тощо)

зумовлювали низьку врожайність. Разом з основними польовими роботами

селян примушували обробляти сади й городи поміщиків, охороняти їх

маєтки, споруджувати ставки і греблі, перевозити своїми кіньми чи волами

поміщицькі товари на ярмарок. Як і раніше, селяни повинні були при

носити на панський двір курей, гусей, ягоди, горіхи, полотно. Але в

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] 13 [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ