UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія села Порик
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12236
Скачало431
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

хліба. Проте

можливості збільшення його виробництва чи навіть збереження на

досягнутому рівні були вичерпані. Гостро відчувалася нестача вільної

кваліфікованої робочої сили. Поміщики не мали коштів, потрібних для

придбання сільськогосподарської техніки і найму робітників. Зазнаючи

невдачі у спробах раціоналізації виробництва, вони покладали надії лише

на звичне – посилення визиску кріпаків. Поміщики продовжували

скорочувати селянські наділи і одночасно збільшувати панщину. Наприкінці

50-х рр. тільки серед поміщицьких селян кількість безземельних

наблизилася до 1 млн. осіб. У 1857 р. розпочав роботу заснований

російським урядом для підготовки селянської реформи Таємний комітет,

який на першому засіданні ухвалив негайно приступити до поступового, без

крутих і різких поворотів, звільнення селян. Невдовзі для детальної

розробки проектів реформи на місцях створили Губернські комітети. Після

детального опрацювання пропозицій було підготовлено узагальнюючий

документ – «Положення про селян». За цим положенням селяни отримали

право укладати договори як з приватними особами, так і з державними

установами, займатися торгівлею і промисловістю, володіти рухомою і

нерухомою власністю, самостійно виступати в суді у різних справах. Вони

могли, за власним бажанням, брати участь в органах громадського

самоврядування, переходити в інші стани, вступати до навчальних

закладів, на службу тощо. Але ставши вільними, селяни залишалися «нижчим

станом». Вони сплачували подушний податок (до 1866 р.), відбували

рекрутчину, не були аж до 1904 р. вільні від фізичних покарань. Протягом

дев’яти років після оголошення реформи селяни не мали права відмовитися

від наділу, а значить залишити село. Потрібно було вийти з сільської

общини, вихід же з неї був утруднений різними обмеженнями. При

скасуванні кріпосного права поміщики були зобов’язані відвести селянину

наділ, від якого останній не мав права відмовитись. Розмір наділу

визначався «добровільною» угодою між поміщиком і селянами. На Україні,

де поміщики хотіли залишити собі якнайбільше землі, норми наділів були

малі. При цьому поміщик сам визначав, де дати наділ, що, по суті,

прирікало селян на отримання гіршої землі. В селянський наділ, як

правило, не включалися ліси. До укладення викупної угоди з поміщиком

селяни вважалися тимчасово зобов’язуваними і за користування наділами

змушені були виконувати старі повинності – оброк чи панщину. Категорія

тимчасово зобов’язаних селян була ліквідована лише через 20 років.

Несподівані обставини царизм внести корективи в закон про селянську

реформу на Правобережній Україні. Там черговий раз вибухнуло польське

антиросійське повстання. Прагнучи знайти опору серед місцевих

українських селян, царський уряд пішов на деякі поступки у земельному

питанні. У цьому районі селянам землі навіть прирізали, тобто додали

деяку частину до тієї, якою вони користувалися раніше, і скасували

тимчасово зобов’язаний стан.

 

«Місцеве положення» реформи скорочувало і зменшувало селянські наділи.

Всього селяни Поділля отримали 681 тис. десятин землі, що становило 38%

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] 17 [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ